Коли ж Йосиф прийшов додому, піднесли йому гостинця, що його мали з собою, і поклонилися йому лицем до землі. Тоді він спитав їх про здоров’я та й сказав: Чи здужає ваш батько старенький, про якого ви мені говорили? Чи він живий ще? Вони відповіли: Здоров раб твій, наш батько; він ще живий, і схиливши голови, поклонились до землі. А він, підвівши свої очі, побачив Веніямина, свого брата одноматірного, та й питає: Чи це ваш найменший брат, що про нього ви мені казали? і додав: Бог нехай милує тебе, мій синку! І хутенько вийшов, бо серце його зворушилось на вигляд брата і сльози зависли на очах його; він пішов у світлицю й там заплакав. По тому ж, умивши собі обличчя, вийшов, переміг себе й каже: Подавайте лишень страви. Тут Йосиф не міг себе стримати перед усіма, які стояли коло нього, і закричав: Виведіть усіх від мене! І не зосталося при Йосифові нікого, коли він признавався своїм братам. І заплакав він уголос так, що почули єгиптяни й почув дім фараона. Та й каже Йосиф до братів своїх: Я, – Йосиф! Чи ще живий мій батько? Та брати його не могли йому відповісти, бо стривожились перед ним. А Йосиф каже до своїх братів: Приступіть лишень до мене. І вони приступили. Та й каже він знову: Я, – Йосиф, ваш брат, якого ви продали в Єгипет. Але ви тепер не завдавайте собі жалю і не ятріть себе, що продали мене сюди: на те бо, щоб зберегти вас при житті, Бог послав мене перед вами Оце ж два роки голоду на землі, а ще п’ять років не буде ні оранки, ні жнив. Бог послав мене перед вами, щоб зберегти на землі решту вас і врятувати життя ваше великим рятунком. Отож не ви мене сюди послали, а Бог; він і зробив мене батьком фараонові, владикою всього його дому та управителем усього Єгипетського краю. Поспішайте ж та до мого батька і скажіть йому: Так говорить син твій Йосиф: Бог зробив мене владикою всього Єгипту; прийди до мене, не гайся! І осядешся в краю Гошен та й будеш біля мене, ти і твої діти й діти дітей твоїх, і твої отари й стада твої і все, що в тебе. Я буду там утримувати тебе, – ще бо п’ять років буде голод, – аби не потрапив ти в злидні, ти й твоя родина і все, що є в тебе. Ось бачите на власні очі й бачить Веніямин, брат мій, на власні очі, що це я своїми устами говорю до вас. Ще повідайте моєму батькові про всю мою славу в Єгипті та про все, що ви бачили, й поспішіть та приведіть сюди мого батька. Тоді припав він на шию Веніяминові, своєму братові, та й заплакав. А й Веніямин плакав на його шиї. Далі обцілував усіх своїх братів і плакав їм на шиї. А після того розмовляли брати з ним. В палатах же фараонових розповсюдилася чутка, що прибули брати Йосифа. Зраділи на те фараон та і його слуги. І каже фараон до Йосифа: Скажи своїм братам: От що зробіть – нав’ючте вашу скотину та й вибирайтесь і йдіть у Ханаан-край.
Хто стереже уста і язик свій, той стереже від лиха свою душу. Нахаба, чванько – таке ім’я насмішника, що поводиться з надмірною пихою. Бажання ледаря для нього вбивче, бо його руки уникають роботи. Грішник щодня чогось бажає жадібно, а праведний дає, не жалує нічого. Жертва злих – гидота, а надто, як вони її з злим наміром приносять. Брехливий свідок загине, а людина, що вміє слухати, завжди матиме слово. Зла людина прибирає самовпевнений вигляд, а праведний вважає на свої вчинки. Супроти Господа немає ні мудрости, ні розуму, ні ради. Коня готують на день бою, але від Господа перемога. Добре ім’я ліпше, ніж великі багатства, а доброзичливість – ніж срібло та золото. Багач і бідний стрічаються: Господь створив їх обидвох. Обачний бачить лихо, й ховається, а легковажні йдуть далі – й зазнають кари, Нагорода за покору – острах Господній, багатство, слава й життя. В лукавого глоди та сильця на дорозі; хто береже душу свою, той від них далекий.
Найбільші проблеми можуть виявитися найбільшим благом. Йосиф, якого брати продали в Єгипет, на початку своїх випробувань навіть би не подумав, що врешті зможе врятувати всю свою родину від голоду. Але так далекоглядно керує Господь – і нами також.
Якщо в тебе зараз якісь незрозумілі виклики в житті – просто надійся на Бога, бо Він знає, куди тебе веде.
Якщо ніхто навколо не розуміє, як ти можеш ще триматися у таких тяжких випробувагннях – далі надійся на Бога, бо Він покаже тобі світло в кінці тунелю.
Якщо ти кожного дня живеш у страху – молися до Бога, бо Він чує тебе, яким би важким не здавалося тобі твоє життя.
І ще важлива річ: саме завдяки цій вірі в Боже провидіння Йосифові було не так складно пробачити своїм кривдникам. Так, люди бувають жорстокими, але навіть хні злі винки Бог переображує на добро. Кожна кривда інших людей щодо нас – це насправді нагода для нас самих зростати.
