Діяння Апостолів 25, 13-19.
13. В тих днях цар Аґриппа з Вернікою прийшли в Кесарію вітати Феста. 14. А що вони пробули там чимало днів, Фест виклав цареві справу Павла:
– Є тут, – сказав він, – один чоловік, якого Фелікс лишив в’язнем. 15. На нього, як я був в Єрусалимі, первосвященики і старші юдейські зробили скаргу, домагаючись його засуду. 16. Я відповів їм, що римляни не мають звичаю кого видавати, поки обвинувачений не матиме обвинувачів перед собою і змоги боронитися від обвинувачення. 17. Отож вони прийшли сюди зо мною, і я без жадної проволоки, на другий же день, сівши на судилище, велів привести того чоловіка. 18. Обвинувачі, що виступили проти нього, нічим не оскаржили його в тому, в чому я підозрівав зло. 19. Вони з ним мали якісь суперечки про їхні забобони та про якогось померлого Ісуса, а Павло казав, що він живе.
Євангеліє від Івана 16, 23-33.
23. Сказав Господь своїм учням: Істинно, істинно кажу вам: чого б ви не просили в Отця в моє ім’я, він дасть вам. 24. Досі ви нічого не просили в моє ім’я. Просіте – і одержите, щоб радість ваша була повна.
25. Я говорив вам це у притчах. Надходить година, коли більш не буду говорити до вас у притчах, але одверто звіщу вам про Отця. 26. Того дня проситимете в моє ім’я, і не кажу, що буду за вас Отця благати: 27. сам бо Отець вас любить, бо ви маєте любов до мене і віру, що я від Бога вийшов. 28. Я вийшов від Отця і прийшов у світ, і знову світ лишаю й вертаюсь до Отця.
29. Кажуть до нього учні:
– Ось тепер ти говориш одверто і не кажеш ніякої притчі. 30. І тепер ми знаємо, що ти всевідучий, і не потребуєш, щоб хто тебе питав; тому ми віруємо, що ти від Бога вийшов.
31. Відповів їм Ісус:
32. – Віруєте тепер? Ось надходить година, і тепер вона, коли ви розсієтеся кожен у свій бік і мене лишите самого. Та я не сам, бо зо мною Отець. 33. Сказав я вам це, щоб ви мали мир у мені. У світі страждатимете. Та бадьоріться! Я переміг світ.
У світі страждатимете. Та бадьоріться! Я переміг світ.
Слова Ісуса, якими Він готує своїх учнів до майбутнього, звучать дуже серйозно, а навіть страшно.
Перед своєю смертю та Воскресінням Христос готує учнів до майбутнього, яке не буде легким, але сповненим страждань.
Любов у світі масового егоїзму часто може бути зраненою, тому кожен, хто обирає любов платформою життя, має бути готовим до нових ран від тих, хто не приймає і не розуміє.
Кожен християнин приймає у своєму житті частинку мучеництва, коли, відмовляючись від свого егоїзму, йде за вказівками Христа. Однак у Христі і віднаходить спокій та мир , бо це – єднання у любові.
