Послання Апостола Павла до Галатів 4, 22-31.
22. Браття, Авраам мав двох синів: одного від рабині, другого ж від вільної. 23. Та той, що від рабині, народився за тілом, той же що від вільної – за обітницею. 24. Це має інше значення: ті дві жінки – два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це – Агар. 25. Гора ж Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що в рабстві зо своїми дітьми. 26. Але вишній Єрусалим – вільний, він мати всім нам. 27. Написано бо:
Веселися, неплідна, що не родиш!
Возкликни, рада та весела, ти, що мук породіллі не знала,
бо у покинутої дітей більш, ніж у тієї, що має чоловіка.
28. Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці. 29. Та як тоді той що родився за тілом, гонив того, що родився за духом, так і тепер. 30. Та що каже Писання? Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не унаслідить з сином вільної. 31. Отак, брати, ми сини не рабині, але вільної.
Євангеліє від Луки 8, 16-21.
16. Сказав Господь: Ніхто не засвічує світила, щоб його вкрити посудиною або поставити під ліжко, а, навпаки, його ставлять на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло.
17. Нічого бо нема схованого, що не стало б явним, нічого тайного, що не стало б знаним і не вийшло на яв.
18. Вважайте, отже, як слухаєте: бо хто має, тому дасться: а хто не має, візьмуть і те, що йому здається, ніби має.
19. Мати його і брати прийшли до нього, та через народ не могли до нього доступитись. 20. Йому сказали:
– Мати твоя і брати стоять надворі, хочуть побачитись з тобою.
21. Він у відповідь сказав їм:
– Мати моя і брати мої – це ті, що слухають слово Боже й виконують його.
Чи задумувались ми над тим, що більшість людей на цій планеті проживають життя, не вважаючи його за якесь особливе, а лише як тире між двома датами. Бо не займають важливих посад, не роблять глобальних винаходів, не творять ані політики, ані моди…
Але чи то справді так?
Чи думала Анна, зачавши таку вимолену дитину, що виносить і народить Матір усіх християн, Матір Бога?
Чи прості рибалки, які пішли за Ісусом, думали про таке майбутнє?
Свято Непорочного зачаття Богородиці – свято особливої довіри Божому провидінню. Зневірені, доведені, мабуть, до краю безнадії літні люди стають батьками.
Думаєте, їм не здавалось, що Бог давно забув про них? Як іноді здається нам, коли все летить шкреберть, коли у сімей немає дітей, а хтось не може знайти пари, а інший – вилікуватись від недуги. Хіба до всіх Богу може бути все одно?
Тільки Бог бачить усю картину наших життів і доріг. І, створивши нас, Він не хоче, щоб ми були нещасливі. Але хоче, щоб ми встигли знайти те, для чого прийшли у світ.
