Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 8, 8 – 9, 2.
8. Браття, страва не зближує нас до Бога: ні як не їмо, не тратимо нічого, ні як їмо, не користаємо нічого. 9. Але глядіть, щоб ця ваша свобода не стала причиною падіння для слабких. 10. Бо коли хто бачить тебе, що маєш знання, як ти у капищі сидиш за столом, чи його совість, тому що слабка, не буде заохочена їсти ідоложертовне ? 11. І так через твоє знання може погибнути немічний брат, за якого помер Христос. 12. Грішивши так проти братів і ранивши їх слабку совість, грішите проти Христа. 13. Тому, як страва призводить брата мого до гріха, повік не буду їсти м’яса, щоб не блазнити мого брата.
1. Хіба я не вільний? Хіба я не апостол? Хіба я Ісуса, Господа нашого, не бачив? Хіба ви не моє діло у Господі? 2. Коли іншим я не апостол, то – вам, бо ви достовірний доказ у Господі мого апостольства.
Євангеліє від Матея 25, 31-46.
Сказав Господь:
31. Коли Син чоловічий прийде у славі своїй, і всі ангели з ним, він сяде на престолі своєї слави. 32. І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів; 33. і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч.
34. Тоді цар скаже тим, що праворуч нього:
– Ходіте, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину царство, що було приготоване вам від створення світу. 35. Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; 36. нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене.
37. Тоді озвуться праведні до нього:
– Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли? 38. Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули? 39. Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі і прийшли до тебе?
40. А цар, відповідаючи їм, скаже: –
Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх найменших братів, ви мені зробили.
41. Тоді скаже й тим, що ліворуч:
– Ідіть від мене геть, прокляті, у вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його; 42. бо я голодував, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли; 43. був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і ви не навідались до мене.
44. Тоді озвуться і ті, кажучи:
– Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили?
45. Він відповість їм:
– Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх найменших братів, і мені не зробили.
46. І підуть ті на вічну муку, а праведники – на життя вічне.
Мт. 25, 31-46. «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших, – ви мені зробили».
Господь принизив себе до рівня людини, щоб показати нашу значимість в Його очах.
Дивно, та поміж людьми чомусь прийнятий інший принцип — принижувати інших, щоб вивищити себе. І не має значення, який статус чи посаду займає така людина, принагідно чинить подібно. І, що ще гірше, прилюдно поводиться по-іншому, повчаючи праведності й смирення.
Фарисейство… Риса, яку споконвічно плекає людство, не намагаючись позбутися цього.
Ісус применшив свою всемогутність і помер за нас. Показавши приклад жертовності задля інших.
