Послання Апостола Павла до Римлян 1, 1-7; 13-17.
1. Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний апостол, вибраний для євангелія Божого, 2. яке Бог наперед був обіцяв через своїх пророків у Святих писаннях 3. про Сина свого, народженого тілом із сімени Давида, 4. установленого Сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, – про Ісуса Христа, Господа нашого, 5. через якого ми одержали ласку й апостольство на послух віри між усіма народами на прославу його імени, 6. між якими й ви, покликані Ісуса Христа; 7. усім, що в Римі, Божим возлюбленим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.
13. Не хочу, брати, від вас таїти, що я часто мав намір прийти до вас, та досі завжди мені щось ставало на перешкоді, щоб мати який плід і між вами, як і між іншими народами.
14. Я почуваю себе боржником перед греками і чужоземцями, розумними й нерозумними: 15. щодо мене, отже, я готовий і вам, що мешкаєте в Римі, проповідувати євангеліє.
16. Бо я не соромлюся євангелія: воно бо сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, потім грекові; 17. справедливість бо Божа об’являється в ньому з віри у віру, як написано: праведник вірою буде жити.
Євангеліє від Матея 4, 25 – 5, 13.
25. Одного разу за Ісусом ішла велика сила людей з Галилеї, з Десятимістя, з Єрусалиму, з Юдеї та з Зайордання.
1. Побачивши народ, він зійшов на гору. І коли сів, підійшли до нього його учні; 2. і він, відкривши уста, почав навчати їх:
3. Блаженні вбогі духом,
бо їхнє царство небесне.
4. Блаженні тихі,
бо вони успадкують землю.
5. Блаженні засмучені,
бо будуть утішені.
6. Блаженні голодні та спраглі справедливости,
бо вони наситяться.
7. Блаженні милосердні,
бо вони зазнають милосердя.
8. Блаженні чисті серцем,
бо вони побачать Бога.
9. Блаженні миротворці,
бо вони синами Божими назвуться.
10. Блаженні переслідувані за правду,
бо їхнє царство небесне.
11. Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та наговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи, мене ради.
12. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами.
13. Ви – сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба – викинути її геть, щоб топтали люди.
Несолоні страви, здебільшого, не смакують.
Бо якраз сіль додає смаку кожному інгредієнту.
Тільки християни здатні додавати “смаку” цьому світу, пам’ятаючи про Ісусові слова.
Бо для круговерті земних справ – найголовніше відбувається тут і зараз. А для християнина життя тут – всього лише підготовка до іншого, грандіознішого вічного життя.
В якому все, що прийшлось перетерпіти на землі, буде винагороджено.
Запитаймо відверто себе сьогодні: чи я бачу небо, ціль своєї подорожі? Чи вона закінчиться разом із останнім подихом?
