Послання Апостола Павла до Филип’ян 3, 1-8.
1. Браття, радуйтеся в Господі. Писати вам те саме мені не важко, але вам воно корисно. 2. Уважайте на псів, уважайте на лихих робітників, уважайте на обрізання! 3. Бо «обрізання» – то ми, що духом служимо Богові, що хвалимось у Христі Ісусі, не покладаючися на тіло, 4. хоч я міг би покладатись і на тіло. Коли хто інший думає покладатися на тіло, то я ще більше: 5. обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з коліна Веніямина, єврей з євреїв, фарисей за законом; 6. щодо горливости – гонитель Церкви, щодо справедливости в законі – бездоганний. 7. Та те, що було мені зиском, ради Христа я вважав за втрату. 8. Ба, більше: я вважаю все за втрату ради далеко вищого пізнання Христа Ісуса, Господа мого, ради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби лише Христа придбати.
Євангеліє від Луки 7, 17-30.
17. В той час розійшлася чутка про Ісуса по всій Юдеї і по всій країні.
18. Учні Івана сповістили його про те все. Тоді Іван покликав двох із своїх учнів 19. і послав їх до Господа сказати: «Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати?» 20. Прийшовши до нього, ті мужі кажуть:
– Іван Христитель послав нас до тебе спитати: ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати?
21. Саме того часу Ісус оздоровив багатьох від недуг, немочей та від злих духів і багатьом сліпим дав зір. 22. У відповідь Ісус сказав їм:
– Ідіть сповістіть Івана, що ви бачили й чули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається добра новина. 23. І блаженний той, хто не спіткнеться через мене.
24. А коли посланці Івана відійшли, Ісус почав говорити до народу про Івана:
– На що ви вийшли дивитися в пустиню ? На тростину, що колише вітер?
25. На що вийшли ви глядіти? На чоловіка, одягненого в м’які шати? Таж ті, що в пишних шатах і в розкошах, сидять у царських палатах.
26. На що ви вийшли дивитись? На пророка? Так, кажу вам, і більше, ніж на пророка. 27. Це той, про кого написано:
ось я посилаю посланця мого перед лицем твоїм,
що приготує путь твою перед тобою.
28. Кажу вам: між народженими з жінок нема нікого більшого понад Івана; але найменший у царстві Божім – більший від нього.
29. Ввесь народ, що його слухав, і митарі визнали справедливість Божу і христилися хрищенням Івана. 30. А фарисеї та законовчителі відкинули Божий про них намір і не христились від нього.
Флп. 3, 1–8. «Я все втратив і вважаю все за сміття, аби Христа придбати»
У житті ми багато чим клопочемось, будуємо плани, чогось досягаємо, залишаємо і здобуваємо інше, і так триває усе життя. Апостол це все називає «сміттям». Напевно, це для нас непросто, нелегко, а навіть боляче чути, як це може бути сміттям те, задля чого ми прикладаємо стільки зусиль і праці.
Однак життя нам дароване переважно для того, щоб ми пізнали Господа як нашого Творця. Саме в цьому пізнанні нашого Господа все інше набуває своєї правдивої цінності. Якщо ми не маємо Бога, найпершої та найважливішої цінності, усього іншого не зможемо правдиво оцінити. Завжди шукатимемо поставити будь-що на те місце, яке має займати Бог у нашому серці.
Якщо хочемо жити як правдиві християни, то маємо пам’ятати, що лише коли Господь є першою радістю, першим добром, все інше стає на свої місця і набуває властивого значення.
Владика Венедикт (Алексійчук)
