Перше Послання Апостола Павла до Тимотея 5, 11-21.
11. Молодих же вдовиць не приймай, бо як їх охопить пристрасть, противна Христові, хочуть заміж виходити, 12. стягаючи на себе осуд, бо відкинули першу віру. 13. Крім того, вони звикають бездільно по хатах тинятися; і не тільки нічого не роблять, але цокочуть і скрізь втручаються, і базікають, що не личить. 14. Отже, я хочу, щоб молодші виходили заміж, дітей родили, рядили домом і не давали противникові ніякої зачіпки для лихомовства. 15. Бо деякі вже пішли слідом за сатаною.
16. Коли ж яка віруюча прийняла до себе вдовиць, нехай їм помагає, хай не обтяжується Церква, щоб вона могла справжнім удовам помагати.
17. Пресвітери, що добре головують, гідні подвійної шани, передусім ті, що працюють словом і навчанням. 18. Бо Писання говорить: Не зав’язуй рота волові, що молотить і «робітник гідний своєї нагороди». 19. На пресвітера не приймай скарги, хібащо при двох або трьох свідках. 20. Тих, які грішать, картай перед усіма, щоб і інші мали страх.
21. Заклинаю тебе перед Богом і Христом Ісусом та вибраними ангелами берегти це безсторонньо, не робивши нічого з упередженням до когось.
Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 4, 9-16.
9. Браття, Бог поставив нас, апостолів, останніх, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, і ангелам, і людям. 10. Ми нерозумні Христа ради, ви у Христі розумні, ми немічні, ви сильні; ви славні, ми без слави. 11. До цього часу ми голодні і спраглі, і нагі, нас б’ють, ми скитаємось; 12. ми трудимося, власними руками; нас ображають, і ми благословляємо; нас гонять, і ми терпимо; 13. нас лають, і ми доброзичливі; ми стали сміттям світу, викидками всіх аж досі.
14. Пишу це не щоб осоромити вас, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. 15. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, але батьків небагато, я бо вас породив через Євангеліє у Христі Ісусі. 16. Благаю, отже, вас: Будьте моїми наслідувачами, як і я Христа.
Євангеліє від Луки 17, 26-37.
Сказав Господь:
26. Як було за днів Ноя, так буде й за днів сина чоловічого: 27. їли, пили, женилися, виходили заміж, аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег; надійшов потоп, і вигубив усіх їх. 28. Так само сталось і за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; 29. та того дня, коли Лот вийшов з Содому, вогонь і сірка линули з неба і всіх вигубили. 30. Так само буде й того дня, як об’явиться Син чоловічий. 31. Хто буде того дня на крівлі, речі ж його в хаті, нехай не злізає за ними. А хто на полі, нехай так само не вертається назад. 32. Згадайте собі жінку Лота.
33. Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить; а хто його погубить, той збереже його. 34. Кажу вам, тієї ночі двоє буде на однім ліжку: одного візьмуть, другого зоставлять. 35. Дві жінки молотимуть разом: одну з них візьмуть, другу зоставлять. 36. Двоє буде на полі: одного візьмуть, другого лишать.
37. Тоді вони його спитали:
– Де, Господи?
Він відповів їм:
– Де труп, там і орли зберуться.
Євангеліє від Йоана 1, 43-51.
43. В той час вирішив Ісус піти в Галилею. І найшовши Филипа, мовив до нього:
– Іди за мною.
44. А був Филип з Витсаїди, з міста Андрія та Петра. 45. Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього:
– Ми найшли того, про якого писав Мойсей у законі і пророки – Ісуса, сина Йосифа, з Назарету.
46. Натанаїл сказав йому:
– Що доброго може бути з Назарету?
Мовив до нього Филип:
– Прийди й подивися.
47. Ісус, побачивши, що до нього надходить Натанаїл, сказав про нього:
– Ось справжній ізраїльтянин, в якому нема лукавства.
48. Натанаїл сказав:
– Звідкіль ти мене знаєш?
Сказав Ісус і промовив до нього:
– Перше ніж Филип тебе покликав, я тебе бачив, як був єси під смоковницею.
49. Натанаїл відповів йому:
– Учителю, ти – Син Божий, ти – цар Ізраїля.
50. Ісус у відповідь сказав йому:
– Тому що я мовив до тебе: я бачив тебе під смоковницею – віруєш. Побачиш більше, ніж те.
51. І сказав до нього:
– Істинно, істинно кажу вам: побачите небеса відкриті і ангелів Божих, як вони возходять та сходять на Сина чоловічого.
Луки 17, 30: “Так само буде й того дня, як об’явиться Син чоловічий.”
Очікування зустрічі зі Сином Божим, розуміння, що, як і колись, Його прихід означатиме зміни у світовій системі людства, мало б спонукати кожного, а християн особливо, готуватися до цього приходу. Очікуючи гостей, ми стараємося привести до порядку свою оселю, дбаємо про гостинне прийняття, хочемо й самі добре виглядати. Але чому, очікуючи приходу Господа, не вболіваємо, щоб наші душі були чисті, життя не заплямоване гріхом. А, навпаки, ми в стані постійного безладу.
Раз у рік, у кращому випадку двічі, а в ідеальному – хоча б раз у місяць ми намагаємося очистити душі від прогрішень. Але чи очищуємо своє життя від гріхів? Чи змінюємо свою поведінку? Чи по-іншому стараємося жити, щоб відповідати найдорожчому Гостю, зустрічі з яким очікуємо? Чи стаємо до Нього ближчими?
