Послання Апостола Павла до Галатів 4, 4–7.
4. Браття, коли сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, 5. щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення. 6. А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває: Авва – Отче! 7. Тому ти вже не раб, а син; і коли син, наслідник з Божої ласки.
Євангеліє від Матея 2, 1–12.
1. Коли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім за днів Ірода царя, мудреці прийшли в Єрусалим зі сходу і 2. спитали:
– Де цар юдейський, що народився? Бо ми бачили його зорю на сході і прийшли поклонитись йому.
3. Почувши це цар Ірод, стривожився, і ввесь Єрусалим з ним. 4. Зібравши всіх первосвящеників та книжників народних, він випитував у них, де Христос має народитись. 5. Вони йому сказали:
– У Вифлеємі Юдейськім, бо так написано пророком:
6. І ти, Вифлеєме, земле Юди,
нічим не менший між містами Юди,
бо з тебе вийде вождь,
що буде пасти мій народ, Ізраїля.
7. Тоді Ірод покликавши тайкома мудреців, випитав у них пильно про час, коли з’явилась зоря, 8. і відіслав їх у Вифлеєм, кажучи:
– Ідіть та розпитайтесь пильно про дитя, і коли найдете, сповістіть мені, щоб і я пішов йому вклонитись.
9. Вислухали вони царя і пустилися в дорогу. І ось зоря, що бачили на сході, ішла перед ними, аж поки не прийшла й не стала зверху, де було дитятко. 10. Побачивши зорю, вони зраділи радістю вельми великою. 11. Увійшли до хати й побачили дитятко з Марією, матір’ю його, і, впавши ниць, поклонились йому; потім відкрили свої скарби й піднесли йому дари: золото, ладан і миро. 12. І, попереджені вві сні не завертати до Ірода, пустились іншою дорогою у край свій.
Христос рождається! Славімо Його!
Сьогодні, як і дві тисячі років тому мале Дитя народжується у Вифлиємі кожного нашого серця.
Це подія, яка не відбулась одного разу, але стається щоразу, коли ми готуємо свої серця до прийняття Бога.
Слід розуміти, що опісля приходу Спасителя наше життя вже не може бути таким, як до того.
Бог приходить сповнити нас надією і любов’ю, силою і мудрістю. Просвітити світлом радості і миру.
Ісус приходить беззахисним – і це неймовірне свідчення довіри до людини. Малим і безпомічним…
Чи готові ми прийняти Всевишнього Бога, який народжується в пелюшках і огорнути Його турботою?
Матея 2, 2: “Де цар юдейський, що народився? Бо ми бачили його зорю на сході і прийшли поклонитись йому”
Що ми, немічні, грішні люди можемо в такий визначальний день? Зуміти побачити благодать, яку для нас зіслав люблячий Отець через Свого Сина!
Увійти в свято Різдва з молитвою безмежної вдячності за те, що Ісус відкрив Своє серце для кожного – достойного і недостойного, грішного і того, хто прагне прийти до спасіння.
А ще ми можемо помножувати Господню любов через свої вчинки. Жити так, щоб відчувати – Різдво Спасіння панує в наших душах.
