Друге Послання Апостола Павла до Тимотея 2, 1-10.
1. Сину Тимотею, зміцнюйся у благодаті, що в Христі Ісусі. 2. Що ти чув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які будуть здібні й інших навчити. 3. Перенось, отже, зо мною труди як добрий воїн Христа Ісуса. 4. Ніякий вояк не встряває у справи життя цього, як хоче догодити тому, хто його найняв на службу. 5. І коли хто бореться, не отримує вінка, як не бореться згідно з правилами. 6. Хліборобові, що працює, належиться перша частка у плодах. 7. Зрозумій, що кажу, і Господь дасть тобі розуміння у всьому.
8. Пам’ятай про Ісуса Христа, що воскрес із мертвих, з роду Давида, згідно з моїм євангелієм, 9. за яке я страждаю аж до кайданів, немов злочинець. Але слова Божого зв’язати не можна. 10. Тому все терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасіння, що в Христі Ісусі, з вічною славою.
Євангеліє від Матея 10, 16-22.
Сказав Господь своїм учням:
16. Оце я посилаю вас, немов овець серед вовків. Будьте, отже, мудрі, як змії, і прості, як голубки.
17. Стережіться людей, бо вони видадуть вас синедріонам і бичуватимуть вас по своїх синагогах. 18. Волочитимуть вас і до правителів, і до царів за мене, щоб свідчити перед ними й поганами. 19. І коли видадуть вас, не журіться, як або що вам говорити; вам буде дано на той час, що масте говорити; 20. не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме.
21. Брат видасть на смерть брата й батько дитину; діти повстануть на батьків і будуть їх убивати. 22. Вас ненавидітимуть усі за моє ім’я, але хто витримає до кінця, той спасеться.
21. Брат видасть на смерть брата й батько дитину; діти повстануть на батьків і будуть їх убивати. 22. Вас ненавидітимуть усі за моє ім’я, але хто витримає до кінця, той спасеться.
Тимотея 2, 3: “Перенось, отже, зо мною труди як добрий воїн Христа Ісуса”
Чи думали колись про те, що якби ми не мали такого безмежно люблячого Батька, то були б безкінечно немічними і нещасними? Так! Ми не мали б навіть надії на те, що нас хтось захоче зрозуміти, підтримати, допомоги нам. Ненависть і злість виїдали б наші душі і серця, а сподівання на порятунок навіть би не жевріло.
Зверніть увагу, до Кого ви найперше звертаєтеся, коли вас щось тривожить, коли страшно і коли підкрадається безнадія. Так! Це – Господь. На Нього покладаємо всі свої і найдрібніші, і найсміливіші сподівання. Бо знаємо: так як Він не зрозуміє нас ніхто і так як Він нас не знає ніхто.
Він знає людську слабкість і послав для нашого порятунку Свого Сина. Він знає, наскільки ми буваємо безвольними і дав можливість для розкаяння. Він знає, що ми можемо заблукати, але не закриває для нас Свої обійми, очікуючи, що навернемося.
