Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;
То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.
Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.
Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.
Псалом 50: “Відверни лице твоє від гріхів моїх, і всі беззаконня мої очисти”
Ми все своє свідоме життя протистоїмо гріхові або піддаємося йому. Наче й хочемо жити в чистоті, але не готові цілковито відмовитися від прогрішень.
Знаємо Божі закони, але вони для нас є, чи то не зовсім переконливими, чи то, через відчуття безкарності (бо ж не вражає нас блискавиця, коли робимо щось зле), не надто вагомими.
Мусимо зрозуміти, що ми не можемо заховатися від Господа, як думали Адам і Єва після гріха. Всі наші вчинки, помисли Йому відомі. І, приходячи на сповідь, ми говоримо про свої прогрішення не для Бога, а для себе, щоб зрозуміти, скільки разів виступили супроти люблячого Господа.
