Діяння Апостолів 2, 22-36.
22. В тих днях Петро сказав до людей: Мужі ізраїльські! Слухайте ці слова: Ісуса Назарянина, якого Бог засвідчив серед вас силою, чудами і знаками, які Бог зробив між вами через нього, як ви самі знаєте, 23. його, згідно з визначеною постановою і провидінням Божим, ви видали і вбили руками беззаконних, прибивши до хреста; 24. його Бог воскресив, порвавши пута смерти, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі. 25. Давид бо говорив про нього:
Я видів Господа передо мною завжди,
бо він у мене по правиці, щоб я не захитався.
26. Ось чому звеселилось моє серце і зрадів язик мій.
Та й тіло моє теж відпочине в надії.
27. Бо ти не зоставиш душі моєї в аді,
і не даси твоєму святому бачити зітління.
28. Ти дав мені дороги життя знати
і наповниш мене радости твоїм видом.
29. Мужі брати! Дозвольте мені сміло вам сказати про патріярха Давида, що помер і був похований, і гріб його у нас по цей день. 30. Але, бувши пророком і знаючи, що Бог клятвою йому поклявся посадити на його престолі потомка з його лона, 31. він предвидів і говорив про Христове воскресіння, що ні його душа не була зоставлена в аді, ні його тіло не бачило зітління.
32. Цього Ісуса Бог воскресив, і ми всі тому свідки. 33. Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Духа Святого й вилив його: ось воно те, що ви бачите й чуєте. 34. Давид не зійшов на небо, сам бо він каже:
Господь мовив Владиці моєму:
Сядь праворуч мене,
35. поки не покладу ворогів твоїх підніжком тобі під ноги.
36. Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля знає певно, що Бог зробив Господом і Христом цього Ісуса, якого ви розп’яли.
Євангеліє від Йоана 1, 35-51.
35. В той час стояв Іван і двоє з його учнів. 36. Побачивши Ісуса, що надходив, мовив:
– Ось Агнець Божий.
37. Почули двоє учнів, як він сказав те, і пішли за Ісусом. 38. Обернувшися й побачивши, що вони йдуть, Ісус сказав до них:
– Чого шукаєте?
Вони сказали:
– Равві (що в перекладі означає: учителю), де пробуваєш?
39. Він відповів їм:
– Ходіть і подивіться. Пішли, отже, і побачили, де побуває, і того дня лишилися в нього. Було ж близько десятої години.
40. Андрій, брат Симона Петра, був одним із двох, що, почувши Івана, пішли за ним. 41. Зустрів він спершу брата свого Симона і сказав до нього:
– Ми найшли Месію (що у перекладі означає: Христос).
42. І привів його до Ісуса. Ісус, глянувши на нього, сказав:
– Ти – Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа (що у перекладі означає: Петро-скеля).
43. Другого дня вирішив піти в Галилею. І найшовши Филипа, мовив до нього:
– Іди за мною.
44. А був Филип з Витсаїди, з міста Андрія та Петра. 45. Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього:
– Ми найшли того, про якого писав Мойсей у законі і пророки – Ісуса, сина Йосифа, з Назарету.
46. Натанаїл сказав йому:
– Що доброго може бути з Назарету?
Мовив до нього Филип:
– Прийди й подивися.
47. Ісус, побачивши, що до нього надходить Натанаїл, сказав про нього:
– Ось справжній ізраїльтянин, в якому нема лукавства.
48. Натанаїл сказав:
– Звідкіль ти мене знаєш?
Сказав Ісус і промовив до нього:
– Перше ніж Филип тебе покликав, я тебе бачив, як був єси під смоковницею.
49. Натанаїл відповів йому:
– Учителю, ти – Син Божий, ти – цар Ізраїля.
50. Ісус у відповідь сказав йому:
– Тому що я мовив до тебе: я бачив тебе під смоковницею – віруєш. Побачиш більше, ніж те.
51. І сказав до нього:
– Істинно, істинно кажу вам: побачите небеса відкриті і ангелів Божих, як вони возходять та сходять на Сина чоловічого.
Діяння 2, 36:”Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля знає певно, що Бог зробив Господом і Христом цього Ісуса, якого ви розп’яли”
Чи знали ті, хто прирекли Ісуса на страшну смерть на хресті, що нищать Божого Сина? Напевно, що ні, бо були сліпими до того, що відбувалося увесь час Його земного життя.
Чи знали ті, хто кричали “Розіпни!”, що вивільняють розбійника і піддають тортурам Божого Сина? Напевно, що ні, бо були глухими до Його слів і навіть чуючи, що говорив, не розуміли глибини сказаного.
Чи знаємо ми, коли грішимо, що повстаємо проти Бога і Його Сина? Напевно, що ні, бо наші серця в ті хвилини замкнені до всього доброго, а ми оглушені й засліплені криком цього світу, який вміє засуджувати тих, які не схожі до нього.
Чи можемо ми прозріти, вилікуватися від глухоти і зцілити свої душі? Напевно, що так. Але мусимо побачити поруч Бога і рушити за Ним крок за кроком.
