Діяння Апостолів 21, 8-14.
8. В тих днях Павло й ті, що з ним, вибралися у дорогу і, прибувши в Кесарію, увійшли в дім Филипа євангелиста, одного з сімох, і зосталися в нього. 9. Було ж у нього четверо дочок-дівчат, які пророкували. 10. І коли ми пробули чимало днів, якийсь пророк, Агав на ім’я, прибув з Юдеї. 11. Він прийшов до нас і, взявши пояс Павла, зв’язав собі руки й ноги і мовив:
– Святий Дух каже: так юдеї зв’яжуть у Єрусалимі чоловіка, якому належить цей пояс, і видадуть у руки поган.
12. Коли ми це почули, стали просити, ми й тамошні, щоб він не йшов до Єрусалиму. 13. Тоді Павло озвався:
– Що робите, чому плачете й надриваєте моє серце? Таж я готовий не тільки бути зв’язаний, але й життя своє покласти в Єрусалимі за ім’я Господа Ісуса.
14. Коли ми не могли його переконати, ми погодилися, кажучи: нехай буде воля Господня.
Євангеліє від Йоана 14, 27 – 15, 7.
27. Сказав Господь своїм учням: Хай не тривожиться серце ваше й не лякається! 28. Ви чули, що я вам сказав: відходжу і до вас вернуся. Якби ви мене любили, зраділи б, що я йду до Отця; Отець бо більший, ніж я. 29. Тепер я вам сказав, перед тим, як воно станеться, щоб коли станеться, ви увірували. 30. Небагато говоритиму більш з вами; надходить бо князь світу цього. Він, щоправда, у мені не має нічого. 31. Але щоб світ знав, що я люблю Отця і, як Отець мені заповідав, так чиню: уставайте, ходімо звідси!
1. Я – виноградина правдива, і Отець мій – виноградар. 2. Кожну гілку в мені, що не приносить плоду, він відтинає. Кожну ж, що плід приносить, він очищає, щоб більше плоду приносила. 3. Ви вже очищені словом, яке я промовляв до вас. 4. Пробувайте у мені, і я у вас! Як не може гілка сама з себе приносити плоду, коли не пробуватиме на виноградині, так і ви, коли не пробуватимете в мені.
5. Я – виноградина, ви – гілки. Хто пробував в мені, і я в ньому, той багато плоду приносить. Без мене нічого не можете чинити. 6. Якщо хто не пробував в мені, того, як гілку, викинуть геть, і він усохне; зберуть їх і у вогонь кинуть, і вони згорять. 7. Коли ж ви в мені пробуватимете і коли мої слова у вас пробуватимуть, чого б ви не хотіли, просіте, і воно вам буде.
Діяння Апостолів 21, 14: “Нехай буде воля Господня”
Звертаючись у своїх молитвах до Бога, ми просимо про те, що, на нашу думку, для нас важливе чи необхідне. Відмірюємо зі свого часу кілька хвилин, щоб просити. Не надто цікаво вслухатися в тишу, не надто маємо час для розмови, бо важливіше – просити.
“Нехай буде воля Твоя”… Забуваємо про головний принцип стосунків із Господом. Бо лиш з Його волі нам даровано життя. Лише з Його волі маємо шанс для спасіння. Лише воля Отця має стати для нас визначальною.
