Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 5, 9 – 6, 11.
9. Браття, я писав вам у листі не мати зносин з розпусниками. 10. Це не про розпусників цього світу взагалі, чи то зажерливі, чи грабіжники, чи ідолопоклонники, бо вам довелося б вийти з цього світу; 11. але писав я вам, щоб ви не мали зносин з тим, хто, називаючи себе братом, є розпусник чи зажерливий, чи ідолопоклонник, чи злоріка, чи п’яниця, чи грабіжник; з таким – навіть не їсти. 12. Чого б я мав судити тих, що зовні? Хіба ви не судите своїх? 13. Тих же, що зовні, буде Бог судити. Виключіть поганця з-поміж себе.
1. Хіба хто з вас, маючи справу до іншого, насмілиться судитись перед неправедними, замість перед святими? 2. Хіба не знаєте, що святі будуть судити світ? А коли ви будете світ судити, хіба ви недостойні судити куди менші справи? 3. Хіба не знаєте, що ангелів будемо судити? Оскільки більше дрібні справи! 4. Коли, отже, маєте суди про дрібні справи, настановляєте судцями таких, яких за ніщо вважається у Церкві. 5. Кажу це вам на сором. Хіба нема між вами ні одного мудрого, що міг би розсуджувати між братами своїми? 6. А тут брат з братом судиться, і то перед невірними! 7. Це взагалі вже для вас пониження, що судитеся між собою. Чого б вам краще не терпіти кривди? Чого б вам краще не зазнавати кривди? 8. Та ви, навпаки, самі чините несправедливість і кривду, та ще й братам!
9. Хіба не знаєте, що неправедні Царства Божого не наслідять? Не обманюйте себе самих: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні чужоложники, ні розгнуздані, ні мужоложники, 10. ні злодії, ні зажерливі, ні п’яниці, ні злоріки, ні грабіжники Царства Божого не наслідять. 11. І такими з вас деякі були; та ви обмились, та ви оправдались іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога.
Євангеліє від Матея 13, 54-58.
54. В той час прийшов Ісус у батьківщину свою і навчав людей у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили:
– Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна? 55. Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, і його брати Яків, Йосиф, Симон та Юда? 56. І його сестри хіба не всі між нами? Звідки ж йому це все?
57. І вони брали йому це за зле. Ісус же сказав їм:
– Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома.
58. І не зробив там багато чудес через їхню невіру.
Так багато зараз можемо почути про Боже милосердя, про те, що Бог люблячий і прощає. Так, це абсолютна правда, але не варто забувати про Божу справедливість.
Апостол каже, щоби ми не обманювали самі себе – наші гріхи ніколи не стануть чеснотами.
Ми мусимо розуміти, що зростати духовно – це бажати бути без гріха, чистити свою душу від усілякого сміття.
Неможливо бути білим і чорним водночас, холодним і гарячим. Не можна вважати себе праедником, але тяжко грішити. Пам’ятаймо, що Бог – справедливий.
