Апостол
2 Тим. 299 зач.
Друге Послання Апостола Павла до Тимотея 4, 9-22.
9. Сину Тимотею, старайся прийти до мене якомога скорше, 10. бо Димас мене покинув з любови до цього світу й пішов у Солунь; Крискент пішов у Галатію, Тит – у Далматію. 11. Один Лука зо мною. Візьми Марка й приведи з собою, бо він мені потрібний для служби. 12. Тихика я послав в Ефес. 13. Як будеш іти, принеси плащ, що я лишив у Троаді в Карпа, і звитки, а особливо пергамени. 14. Олександер коваль учинив мені силу лиха. Господь йому відплатить за його вчинками. 15. Стережись і ти його, бо він сильно був спротивився нашим словам.
16. При першій моїй обороні нікого не було при мені, всі мене покинули. Нехай їм це не буде пораховане. 17. Проте Господь став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь сповнилась через мене та щоб усі погани її чули, і я визволився з левиної пащі. 18. Господь звільнить мене від усякого лихого вчинку і спасе мене для свого небесного царства. Йому слава на віки віків. Амінь.
19. Вітай Прискиллу та Акилу й дім Онисифора. 20. Ераст зоставсь у Коринті, а Трофима я лишив хворим у Мілеті. 21. Постарайся прийти ще до зими. Вітають тебе Евбул, Пуд, Лін, Клавдія і всі брати.
22. Господь Ісус із твоїм духом. Благодать з вами.
Євангеліє
Лк. 99 зач.
Євангеліє від Луки 20, 1-8.
1. В той час, як Ісус навчав народ у храмі і звіщав добру новину, приступили первосвященики і книжники з старшинами 2. і сказали так до нього:
– Скажи нам, якою владою ти це робиш, або хто тобі дав цю владу?
3. Він у відповідь сказав:
4. – Я теж спитаю вас одне. Скажіть мені: Іванове хрищення було з неба чи від людей?
5. Вони так міркували між собою: як скажемо – з неба, він спитає: чому ж ви йому не повірили? 6. А як скажемо: від людей, увесь народ нас поб’є камінням, бо певний, що Іван – пророк. 7. І відповіли:
– Не знаємо звідки. 8. Ісус сказав їм:
– І я вам не скажу, якою владою чиню це.
===
Господь з нами! Навіть тоді, коли нам здається, що не дамо собі ради з багатьма проблемами, складними ситуаціями.
Бог поруч, бо одного разу прийшов на світ до людей, проживши звичне життя, прийнявши і перейнявши досвід бути людиною. І тому знає, як воно, коли щось по-житейському не вдається.
Бог любить, бо пішов на хресну смерть, бачачи зраду найближчих і звірство далеких. Люблячи і одних, і інших.
Бог з тобою, коли здається, що покинули всі. Бо там, на хресті, Він пізнав справжню самотність.
Бог з нами, бо воскрес, перемігши гріх, і назавжди відчинив двері до Небесного Царства. Для тебе, для мене, для кожного!
