Псалом 85
Прихили, Господи, своє вухо,* обізвись до мене, бо я нужденний і бідний.
Бережи мою душу, бо я вірний;* спаси, Боже, твого слугу, що покладається на тебе.
Змилуйся наді мною, Господи,* бо я ввесь час до тебе кличу.
Звесели душу слуги твого,* до тебе бо, Господи, я підношу мою душу.
Бо ти, Господи, добрий і ласкавий,* і повний милосердя до всіх, що тебе прикликають.
Вислухай, Господи, мою молитву,* почуй голос мого благання.
У день моєї скрути до тебе я взиваю,* бо ти вислухаєш мене.
Немає, Господи, тобі рівні поміж богами,* і немає діл, як твої діла.
Усі народи, що їх створив ти, прийдуть, поклоняться, Господи, перед тобою* і прославлятимуть твоє ім’я.
Бо ти великий і твориш дивні речі,* ти Бог єдиний.
Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді;* води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало.
Я буду дякувати тобі, Господи, мій Боже, всім моїм серцем,* і прославлятиму ім’я твоє навіки.
Бо милість твоя велика наді мною,* і ти вирятував мою душу з найглибшого аду.
О Боже, горді піднялись на мене,* і юрба насильників на життя моє чигає; вони й на тебе не вважають.
Але ти, Господи, Бог милосердний і милостивий,* повільний до гніву і повний ласки та правди.
Повернись до мене і змилуйся наді мною,* дай слузі своєму твою силу й спаси сина слугині твоєї.
Яви мені знак милости твоєї, щоб ненависники мої те бачили й осоромились,* бо ти, Господи, поміг мені і мене потішив!
Псалом 85: “Прихили, Господи, своє вухо, обізвись до мене, бо я нужденний і бідний”.
Ми хочемо бути почутими Богом. Ми хочемо відповіді від Нього на наші прохання.
Та ми не готові чути Господа, коли Він до нас промовляє. Бо зайняті своєю біготнею настільки, що, здається, своїм бігом повертаємо землю і все відбувається за нашим повелінням.
Ми хочемо, щоби Бог нас не лише розумів, а й шкодував, відчував наші переживання.
Та забуваємо, скільки задля нас вже зроблено. Для багатьох із нас розп’яття й страждання Ісуса – легенда чи традиція, про яку згадуємо раз у рік…
Ми не просто забуваємо про жертвенну любов Господа, ми її не готові прийняти і відповісти на неї… Бо надто зайняті своїми щоденним клопотами.
Дуже хочу поділитися, чи навіть таки переконати людей в тому, що Господь щодо кожного з нас має план по нашому спасінню, я маю на увазі спасіння душі і він реалізовується щосекунди, навіть тоді, коли ми вже не сподіваємся і не чекаємо ( це не страшно – коли вже не сподіваєшся, але це не означає – не вірити, це , коли ти відчуваєш себе недостойним і приреченим, коли ти бачиш лише своі помилки ( саме це означає слово гріх – помилка)). Коли приходить усвідомлення того, скільки зроблено Господом для мене, щоб я могла себе почувати зараз саме так, як навіть не мріяла, коли Він дав стільки, що здавалось не можливим, то розумієш, що казки люди не просто так придумували, казка може прийти у наше життя, а у казок завжди щасливий кінець!