Діяння Апостолів 10, 44 – 11, 10.
44. В тих днях Петро ще говорив ці слова, як Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав промову. 45. Вірні з обрізання, що прибули з Петром, дивувались, що дар Святого Духа вилився і на поган, 46. бо чули, як ті говорили мовами й величали Бога. Тоді Петро озвався:
47. – Чи може хто відмовити для хрищення цим, що, як і ми, одержали Святого Духа?
48. І велів, щоб їх христили в ім’я Ісуса Христа. Тоді вони просили його зостатись у них кілька днів.
1. Апостоли й брати, які були в Юдеї, довідалися, що й погани прийняли слово Боже. 2. Як Петро прийшов в Єрусалим, обрізані накинулись на нього, 3. кажучи:
– Чого увійшов єси до необрізаних і їв з ними?
4. Петро почав їм викладати за порядком усю справу, кажучи:
5. – Я був у місті Яффі й молився, і бачив у захопленні видіння: якась річ спускалася, неначе скатерка велика, прив’язана за чотири кінці, сходила з неба й наблизилась до мене. 6. Приглянувшись до неї пильно, зауважив я і побачив чотироногих землі, звірів і плазунів, і птиць небесних. 7. Почув я і голос, що говорив до мене: «Встань, Петре, заколи і їж!» 8. Та я озвався: «Ніколи, Господи, ніколи бо ніщо погане або нечисте не входило в мої уста». 9. І вдруге голос мені відповів з неба: «Що Бог очистив, ти не погань». 10. Це сталося тричі, і знову все було взяте на небо.
Євангеліє від Йоана 8, 21-30.
21. Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
– Я відходжу, і ви мене шукатимете, і в грісі вашім помрете. Куди я йду, ви не можете прийти.
22. Юдеї казали:
– Чи не вб’є він, бува, себе самого, коли каже: куди я йду, ви не можете прийти?
23. Далі додав:
– Ви – здолу, я – згори. Ви – з цього світу, я – не з цього світу. 24. Тому я сказав вам: помрете у гріхах ваших; бо коли не увіруєте, що я єсьм, помрете у ваших гріхах.
25. Вони йому сказали:
– Хто ти?
Ісус відповів їм:
26. – Я той, що говорив до вас спочатку. Багато маю я про вас сказати й осудити. Та той, хто послав мене, правдивий, і що я чув від нього, те у світі говорю.
27. Вони не збагнули, що він їм про Отця говорив. 28. Тоді Ісус мовив до них:
– Коли ви Сина чоловічого піднесете вгору, тоді взнаєте, що я єсьм і що від себе не чиню нічого, але як навчив мене Отець мій, говорю. 29. Той, хто послав мене – зо мною і не лишив мене самого, бо я завжди чиню те, що йому до вподоби.
30. Коли він говорив так, численні увірували в нього.
Ми часто дозволяємо собі мислити про інших стереотипними категоріями. Думати, що хтось “поганий” чи “добрий”, “хитрий” чи “лукавий”.
Та правда в тому, що людина – зовсім не стабільна і незмінна, всі ми – мінливі і кожен має можливість змінювати щось у собі.
Християнин – це саме той, хто, зустрівши Христа, вирішив змінитись – і то докорінно. Змінюватись щодня, приймаючи все нові виклики і переборюючи пристрасті.
Апостоли, перші Ісусові учні, своїм життям дуже різнились, бо вони йшли за покликом Божим і Євангелія, а це завжди було складно і незрозуміло для оточуючого світу, який жив логікою закону, але не логікою любові. Христос вчить нас бути народженими згори, прийнявши світло Божого слова і мати відвагу змінюватись.
