Святе Письмо з розважанням на 20 грудня

До Колосян послання святого апостола Павла читáння.

12. Браття, дякуйте Отцеві, який зробив вас гідними мати участь у наслідді святих у світі, 13. який вирвав вас із влади тьми й переніс у царство свого возлюбленого Сина, 14. що в ньому маємо відкуплення, прощення гріхів.

15. Він – образ невидимого Бога, первородний усього сотворіння, 16. бо в ньому все було сотворене, що на небі й що на землі, видиме й невидиме: чи то престоли, чи господства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього сотворене. 17. Він єсть раніш усього, і все існує в ньому. 18. Він є також голова тіла, тобто Церкви. Він начало, первородний з мертвих, щоб у всьому мав першенство.

Євангеліє від Луки 17, 12-19.

12. В той час, коли Ісус входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека. 13. Вони зняли голос і казали:

– Ісусе, наставнику, змилуйся над нами!

14. Побачивши їх, він промовив:

– Ідіть, покажіться священикам.

15. І сталось, як вони йшли, очистилися. Один з них, побачивши, що видужав, вернувся, славлячи великим голосом Бога. 16. І припавши лицем до ніг Ісуса, став йому дякувати. Він був самарянин. 17. Озвавсь Ісус і каже:

18. – Хіба не десять очистилось? Де ж дев'ять? І не було між ними нікого, хто б, вернувшись, воздав хвалу Богові, крім чужинця цього?

19. І сказав до нього:

– Встань, іди: віра твоя спасла тебе.

Лк. 17, 12-19. «Хіба не десять очистилось? Де ж дев’ять?»

Боже, благослови! Господи, лише на Тебе надія! Поможи мені, Всевишній! Дай, почуй, укріпи…

Скільки разів за сьогодні Ви зверталися до Бога за допомогою? А як часто взагалі в Нього щось просите? Переконана, що багато і часто. як, зрештою, наполегливо й старанно, доки не отримаєте бажане.

А що потім?

Скільки разів сьогодні подякували Богові? А як часто дякуєте взагалі?

Та й взагалі, навіть у нашому звичному житті: вдома, на роботі, серед друзів. Не завжди пам’ятаємо, що ті, хто поруч часто заслуговують чути слова вдячності та й відчувати її через наше ставлення, поведінку, наші внутрішні зміни. Подяка вишліфовує й нас самих від різних недоліків. Адже, навчившись щиро відчувати вдячність, ми не зможемо образити, зневажити, забути.

Дякуймо щодня Богові, бо кожен має за що.