Апостол: Кол. 259 зач.; 3, 17 – 4, 1.
До Колосян послання святого апостола Павла читáння.
17. Браття, все, що б ви не говорили й робили, все чиніть в ім’я Господа Ісуса, дякуючи Богові Отцеві через нього.
18. Жінки, коріться чоловікам, як воно в Господі личить. 19. Чоловіки, любіть жінок і не будьте суворі до них. 20. Діти, слухайтеся батьків у всьому, бо це Господеві угодне. 21. Батьки не досаждайте дітям вашим, щоб не падали духом.
22. Раби, слухайтесь у всьому панів цього світу, працюючи не лише про людське око, щоб людям вподобатися, але у простоті серця, в Господнім страсі. 23. Усе, що чините, робіть зо всього серця, як для Господа, не як для людей, 24. знаючи, що приймете від Господа нагороду – насліддя. Служіте Господеві Христові! 25. Кожен хто кривдить, одержить те саме, без огляду на особу.
1. Пани, давайте слугам те, що справедливе й належне, знаючи, що й ви маєте пана на небі.
Алилуя (г. 8): Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо Твоє. (Пс. 44,11)
Стих: Лицю Твоєму помоляться багаті народи. (Пс. 44,13)
Євангеліє: Лк. 47 зач. 9, 44-50.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Сказав Господь своїм учням:
44. – Затямте, собі, добре ці слова: Син чоловічий має бути виданий у руки людям.
45. Однак вони не розуміли цього слова; воно було від них окрите, так що вони його не могли збагнути, і боялися його питати про це слово.
46. І таке спало їм на думку: хто з них найбільший? 47. Ісус, знаючи думки їхніх сердець, узяв малу дитину, поставив її біля себе 48. і сказав їм:
– Хто прийме цю малу дитину в моє ім’я, той мене приймає; а хто мене приймає, той приймає того, хто мене послав: бо хто найменший поміж усіма вами, той – великий.
Хто не проти вас, той з вами
49. Озвався Іван і каже:
– Наставниче, ми бачили одного, що твоїм ім’ям виганяв бісів, і ми йому заборонили, бо він не ходить з нами.
50. Ісус сказав до нього:
– Не бороніть, бо хто не проти вас, той з вами.
Колосян 3, 17: “Все, що б ви не говорили й робили, все чиніть в ім’я Господа Ісуса”
Зізнайтеся, наскільки великий вплив на вас має думка інших? Як часто роблячи не роблячи щось, ви оглядаєтеся – а що про це думає мій друг, мої співробітники, сусіди, знайомі, родичі?..
Цікаво, що для нас справді важлива думка різних людей. Зрозуміло, жити в суспільстві і бути поза ним – нереально. Але ж…
Ми віримо в Бога, молимося, просимо, сподіваємося, що після завершення земного шляху будемо поруч із Ним. Та не так часто задаємося питанням: а що про те, що я роблю чи не роблю думає Бог?
Яке місце звіряння на Бога має в нашому житті?
