До Солунян першого послання святого апостола Павла читáння.
1. Павло, Сильван і Тимотей солунській Церкві, що в Бозі Отці й Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир.
2. Ми дякуємо Богові завжди за всіх вас, коли згадуємо вас у наших молитвах. 3. Маємо в пам’яті безперестанку вашу діючу віру, труд вашої любови та терпеливість вашої надії на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим, 4. знаючи, люблені Богом брати, про ваше вибрання, 5. бо наша євангельська проповідь до вас була не тільки у слові, але і в силі, і в Дусі Святім, та в повнім переконанні. Ви знаєте, як ми поводилися між вами ради вас.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Сказав Господь своїм учням:
22. Все дав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто Син, крім Отця, і хто Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.
23. Потім, звернувшися до учнів, промовив:
24. – Щасливі очі, які бачать, що ви бачите. Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.
1 Сл. 1, 1-5. «Труд вашої любові…»
Коли подивимось на своє життя, то побачимо, що мотивації в житті кожного з нас того, що ми робимо, дуже різноманітні. Хоч не раз кожен робить різну працю, але часом з однією метою – як джерело якоїсь користі для себе. Апостол же говорить про труд із любові.
Важливо для нас бачити місце своєї праці як нагоду служіння Богові та іншим людям. Спробуймо поглянути з цієї перспективи, що моя праця, мої обов’язки – це не лише заробіток, користь, обставини, до яких ми вимушені. А це місце служіння іншим, місце де ми можемо показати свою любов до інших людей. Коли буде така свідомість, тоді зможемо приносити добрі плоди, виконувати свої обов’язки з любов’ю і дарувати цю любов іншим.
Владика Венедикт (Алексійчук)
