Діянь святих апостолів читáння.
Ряд: Ді. 32 зач.; 13, 13-24.
13. В тих днях Павло й ті, що були з ним, відпливли в Пергу в Памфілії, але Іван відлучився від них і вернувся в Єрусалим. 14. Вони ж, перейшовши Пергу, прийшли в Антіохію в Пісідії і суботнього дня ввійшли до синагоги й сіли. 15. По прочитанні закону та пророків наставники синагоги послали їм сказати:
– Мужі брати, як маєте яке слово втіхи для народу, кажіте.
16. Встав тоді Павло і, давши знак рукою, мовив:
– Мужі ізраїльські й ви, що боїтеся Бога, слухайте!
17. Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і возвисив цей народ, коли він був приходнем у Єгипетській землі, і потужною рукою вивів їх із неї. 18. І сорок років годував їх у пустині; 19. вигубивши ж сім народів у землі Ханаанській, дав їм у спадщину їхню землю 20. по яких чотириста п’ятдесятьох роках. Після цього дав їм суддів аж до пророка Самуїла. 21. Потім вони домагалися царя, і Бог дав їм Саула, сина Кіша, мужа з покоління Веніямина: сорок років. 22. Та відкинувши його, настановив їм царем Давида, якому так засвідчив: я найшов Давида, сина Єссея, чоловіка по моєму серцю, що виконає всю мою волю. 23. З його потомства, згідно з обітницею, Бог воздвиг Ізраїлеві Спасителя Ісуса, 24. а Іван перед його приходом проповідував усьому ізраїльському народові хрищення покаяння.
Алилуя (г. 1): Пом’яни соньм Твій, що його придбав Ти іздавна (Пс. 73,2).
Стих: Бог же – цар наш перше віку, вчинив спасення посеред землі (Пс. 73,12).
Від Йоана святого Євангелія читáння.
Йо. 18 зач. 6, 5-14.
5. В той час Ісус, підвівши очі й побачивши, що сила людей іде до нього, каже до Филипа:
– Де нам купити хліба, щоб ці їли?
6. Казав він так, щоб випробувати його, знав бо сам, що має робити. 7. Филип озвавсь до нього:
– Та й за двісті динаріїв хліба не вистачило б, щоб кожному хоч трохи дісталось.
8. Каже до нього один з учнів, Андрій, брат Симона Петра:
9. – Є тут один хлопчина, що має п’ять ячмінних хлібів і дві риби; але що це на таку силу людей!
10. Сказав Ісус:
– Веліте людям сісти.
Було ж багато трави на тому місці, і сіли вони числом яких п’ять тисяч чоловіків. 11. Узяв Ісус хліби і, воздавши хвалу, роздав тим, що сиділи; так само й риби, скільки хотіли. 12. Коли ж вони наситилися, мовив до своїх учнів:
– Зберіть шматки, що зосталися, щоб ніщо не пропало. 13. І зібрали та наповнили дванадцять кошів куснями ячмінного хліба, які були лишилися в тих, що їли. 14. Побачивши чудо, яке зробив Ісус, люди заговорили:
– Це справді пророк, що має прийти у світ
—-
Людина доти шукатиме сенсу життя, аж поки не знайде його у Господі. Лише мир і спокій, які ідуть від розуміння Божої всемогутності і Його Любові, здатні зробити кожного щасливим тут і зараз.
Якщо одного разу ми таки наважимось віддати Господу своє життя – воно завжди буде у Його мудрих і розважливих руках… А наша душа сповнюватиметься особливої благодаті.
Бо у душі кожного з нас від початку є місце для Бога. Якщо там не Бог, а що завгодно – нам ніколи не вдасться бути щасливими.
