До Ефесян послання святого апостола Павла читáння.
Еф. 229 зач.; 5, 9-19.
9. Браття, поводьтеся, як діти світла. Плід світла є в усьому, що добре, що справедливе та правдиве. 10. Шукайте пильно того, що Господеві подобається. 11. Не приставайте до безплідних діл темряви а радше їх ганіте, 12. бо що ті люди потай роблять, соромно й казати. 13. Все, що ганиться, стає явним у світлі, і все, що виявляється, стає світлом. 14. Тому говорить:
«О ти, що спиш, прокинься,
встань із мертвих,
і Христос тебе освітить».
15. Тож уважайте пильно, як маєте поводитися: не як немудрі, але як мудрі, 16. використовуючи час, бо дні лихі. 17. Тому не будьте необачні, але зрозумійте, яка Господня воля. 18. Не впивайтеся вином, що доводить до розпусти, але сповнюйтеся Духом. 19. Проказуйте між собою вголос псалми й гимни та духовні пісні, співайте та прославляйте у серцях ваших Господа.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 75 зач. 18, 10-20.
Сказав Господь:
10. Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Отця небесного.
11. Бо Син чоловічий прийшов спасти те, що загинуло.
12. Що ви гадаєте? Коли хто має сто овець і одна з них заблудить, чи він не кине дев’ятдесят дев’ять у горах і не піде шукати ту, що заблудила? 13. І коли пощастить найти її знову, істинно кажу вам, що він радіє нею більше, ніж дев’ятдесят дев’ятьма, що не заблудили.
14. Так само і в Отця вашого небесного немає волі, щоб загинуло одне з тих малих.
15. Коли брат твій завинить супроти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає, тебе, ти придбав брата твого.
16. Коли не послухає тебе, візьми з собою ще одного або двох, щоб усяка справа полагоджувалась ж словом двох або трьох свідків.
17. І коли він не схоче слухати їх, скажи Церкві; коли ж не схоче слухати Церкви, нехай буде для тебе як поганин і митар.
18. Істинно кажу вам: усе, що ви зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі, і все. що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі.
19. Істинно кажу вам ще раз: коли двоє з вас згодиться на землі просити що б там не було, воно буде дано їм моїм Отцем небесним; 20. бо де двоє, або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них.
Мт. 18,11: “Син чоловічий прийшов спасти те, що загинуло”
Коли ми стоїмо над прірвою гріха, нам здається, що Господь від нас відвернувся і ми Йому не потрібні. Та насправді в такі моменти ми відвертаємося від Бога і не хочемо Його ані чути, ані бачити.
Нам, в силу своєї людської приземленості, складно усвідомити, наскільки великою може бути любов, щоб бути готовим не лише пробачити, а й ціною власного життя відкупити тих, хто зрадив.
“Син бо чоловічий прийшов спасти те, що загинуло” – це свідчить про особливий Божий задум для кожного з нас, навіть тоді, коли ми згрішили, та готові повернутися до Бога і прийняти Його дар порятунку.
