слання Апостола Павла до Римлян 4, 13-25.
13. Браття, не законом була дана обітниця, зроблена Авраамові або його потомству, що він буде спадкоємцем світу, але через оправдання віри, 14. бо коли спадкоємці ті, що в законі, то віра не має сили й обітниця не має вартости: 15. закон бо викликає гнів, і там, де нема закону, нема й переступу.
16. Тому, отже, обітниця від віри, щоб вона була з ласки і забезпечена всім нащадкам, не тільки тим, що з закону, але й тим, що з віри Авраама, який є батьком усіх нас,
17. як написано: я настановив тебе батьком багатьох народів, – перед Богом, в якого він увірував, перед Богом, який оживляє мертвих і кличе те, чого немає, наче б воно існувало.
18. Він проти надії увірував у надію, що стане батьком багатьох народів, згідно з тим, що було сказано: таке буде твоє потомство. 19. Він, не захитавшись вірою, не зважав на своє вже омертвіле тіло – було бо йому яких сто років – і на омертвіле лоно Сари. 20. Перед Божою обітницею він не завагався недовір’ям, але, навпаки, скріпився вірою, і, воздавши хвалу Богові, 21. зовсім був певний, що він може зробити все, що обіцяв. 22. Тому й зараховано йому це за оправдання.
23. І не про нього одного тільки написано, що то було зараховано йому, 24. але й про нас, яким віра зачислиться, нас, що віруємо в того, хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого, 25. що був виданий за гріхи наші і воскрес для нашого оправдання.
Євангеліє від Матея 7, 21-23.
21. Сказав Господь: Не кожний, хто до мене каже: Господи, Господи!, ввійде в царство небесне, але той, хто чинить волю Отця мого, що на небі. 22. Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім’ям пророкували? Хіба не твоїм ім’ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім’ям силу чудес творили?
23. І тоді я їм скажу прилюдно у вічі: я вас не знав ніколи! Відійдіть від мене, ви, що чините беззаконня!
Перед Божою обітницею він не завагався недовір’ям, але, навпаки, скріпився вірою, і, воздавши хвалу Богові, зовсім був певний, що він може зробити все, що обіцяв…
Як багато історій у Святому Письмі, які нас зворушують, видаються дивними і малореальними. Тільки подумати – як Авраам міг стати батьком у старечому віці, як у похилому віці чекають на Марію Богородицю її батьки.
Іноді нам здається, що Бог дає нам якісь просто нереальні завдання, однак це не так. Бог кожному готує фантастичний план, але його реальність залежить виключно від нашої віри. Повірити – це віддати Господеві всі свої сумніви. Віра всесильна, значно сильніша за закони логіки чи фізичні, бо вона не піддається земним укладам, але є спадком нашого божественного – образу і подоби Божої.
Будьмо певні, що Бог дуже добре знає, навіщо нам це і довіряймо Йому…
