До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
1 Кор. 142 зач.; 9, 13-18.
13. Браття, хіба не знаєте, що ті, які працюють коло святого, їдять із святого і ті, які служать жертовникові, мають частку з жертовника? 14. Так само й Господь велів тим, що проповідують Євангеліє, з Євангелія жити.
15. Та я не користався тим і не тому пишу, щоб було так зо мною. Волію бо скорше вмерти, ніж щоб хто відібрав у мене ту мою славу. 16. Бо коли я проповідую Євангеліє, нема мені від того слави, бо це мій обов’язок. І горе мені, коли б я не проповідував Євангелія. 17. Коли б я робив це добровільно, я мав би нагороду; коли ж це не з власної волі, я виконую доручену роботу. 18. Яка ж тоді для мене нагорода? Та, що, проповідуючи Євангеліє, я його викладаю даром, щоб не користатися правом, яке маю з Євангелія.
Алилуя (г. 5): Хваліте Господа, всі ангели його, хваліте його, всі сили його (Пс. 148,2).
Стих: Бо він сказав і сталося, він повелів і створилося (Пс. 148,5).
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 65 зач. 16, 1-6.
1. В той час приступили до Ісуса фарисеї та садукеї, і, спокушаючи його, просили, щоб показав їм знак з неба. 2. А він у відповідь сказав їм:– Як настане вечір, ви кажете: буде гарна погода, бо червоне небо; 3. а вранці: сьогодні буде негода, бо небо щось червонясто похмуре. То вигляд неба ви вмієте розпізнавати, а знаків часу ви не здатні розпізнавати? 4. Рід лукавий і перелюбний шукає знаку, але знаку йому не дасться, хіба що знак Йони.
І покинув їх і пішов звідти.
5. Коли перепливали учні на той бік, забули взяти хліба. 6. Ісус сказав їм:
– Глядіть, бережіться закваски фарисейської і садукейської.
—-
Ми боїмось запитати самих у себе, а що буде завтра. Здається, світ з‘їхав з глузду. Але чи був колись світ безпечним?
Земне життя – це завжди про випробування, про вибір і спосіб мислення. Хоч би що не було навколо – Царство Боже всередині нас. Якщо вдалось його відкрити в собі, зовнішні події ніколи не зможуть бути вирішальними.
Ми заглядаємо в очі ікон з надією побачити там бодай якийсь знак. Бог же мовчки вдивляється в нас з надією, що ми знайдемо Його в очах того, хто поруч.
