До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
1 Кор. 156 зач.; 14, 20-25.
20. Браття, не будьте дітьми розумом. Щодо зла, будьте дітьми, а щодо розуму, будьте зрілі. 21. Написано в законі:
Чужими мовами й іншими устами
я буду говорити до народу цього,
та вони й так мене не слухатимуть, каже Господь.
22. Так що мова знак не для віруючих, але для невіруючих; пророцтво ж – не для невіруючих, але для віруючих. 23. Якщо, отже, зійдеться уся церква разом і всі стануть говорити мовами, і ввійдуть прості або невіруючі люди, хіба не скажуть, що ви божевільні? 24. Коли ж усі пророкують і ввійде хто невіруючий чи простий, його всі винуватять, усі судять, 25. тайни його серця стають явними, і він падає ниць на землю, поклоняється Богові і заявляє, що Бог справді між вами.
1 Корінтян 14, 20: «Щодо зла, будьте дітьми, а щодо розуму, то будьте зрілі»
Знаємо з досвіду, що дитина зі своєї природи рідко творить зло. Нам приємно мати справу з дітьми, з ними розмовляти, бавитись, бо діти не піддаються так пристрастям, як ми, дорослі. Пристрасті та пожаданнями ними так не керують, так як нами. Коли людина дорослішає, вона мала б ставати більше зрілою і зріло ухвалювати рішення, зріло робити свої кроки.
Тому апостол вказує на те, щоб ми ставились до зла, як діти, тобто не піддавались йому, жили просто, добре й безпосередньо поводились. Але одночасно своїм розумом, бути як дорослі, вміли розрізняти, де є зло і де є гріх, і рішуче та категорично з цим боролись.
Владика Венедикт (Алексійчук)
