До Колосян послання святого апостола Павла читáння.
Кол. 257 зач.; 3, 4-11.
4. Браття, коли Христос, ваше життя, явиться, тоді й ви з ним явитесь у славі.
5. Умертвляйте, отже, ваші земні члени: розпусту, нечистоту, пристрасті, лиху похіть, зажерливість, тобто бовванопоклонство. 6. За все це падає гнів Божий на неслухняних, 7. між яким і ви колись ходили, коли жили між ними.
8. А тепер відкиньте й ви все те геть від себе: гнів, лють, злобу, наклеп, сороміцькі слова з ваших уст. 9. Не говоріть неправди один одному, бо ви з себе скинули стару людину з її ділами 10. й одягнулися в нову, що, йдучи до досконалого пізнання, відновляється за подобою свого Творця. 11. Тому немає ні грека, ні юдея, ні обрізання, ні необрізання, ні варвара, ні скита, ні невольника, ні вільного, а все й у всьому – Христос.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 76 зач. 14, 16-24.
16. Сказав Господь притчу оцю:
Один чоловік справив велику вечерю й запросив багатьох. 17. Як настав час вечері, послав він слугу свого сказати запрошеним:
– Ходіть, усе готове.
18. І зараз же всі вони стали відмовлятися.
Перший йому сказав:
– Я купив поле й мушу піти на нього подивитись; вибач мені, прошу.
19. Другий сказав:
– Я купив п’ять пар волів і йду їх пробувати; прошу, вибач мені.
20. А інший мовив:
– Я одружився тому не можу прийти.
21. Вернувся слуга й розповів це панові своєму. Розгнівався тоді господар і каже до слуги свого:
– Іди що скоріш на майдани й вулиці міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кульгавих.
22. Озвався слуга:
– Пане, сталось як ти велів, і ще є місця.
23. Сказав пан до слуги:
– Піди на шляхи та огорожі й силуй їх увійти, щоб дім мій наповнився. 24. Кажу бо вам: ніхто з тих запрошених не покуштує моєї вечері.
(Бо багато покликаних, та мало вибраних).
Матея 22, 1-14. «Багато бо покликаних, але вибраних мало».
Це Євангеліє оповідає притчу, де порівнює Небесне Царство з весіллям, яке цар справив для свого сина. Він кличе запрошених на свято, але вони не приходять: кожен має якусь іншу справу.
Часто ми, як ті запрошені, знаємо, як би мали жити, але не відгукуємося на Боже запрошення, відкладаємо на пізніше досконалість свого християнського життя, і кожен знаходить собі виправдання.
Скажімо, якщо поглянути на наш день, то скільки часу ми присвячуємо Богові? Чи досить, аби засмакувати те Небесне Царство, яке нам приготоване у вічності? І саме тому Господь вказує, що багато покликаних. Що значить – багато? Це всі покликані, кожний із нас покликаний у кожну хвилю нашого життя ставати учасником цього Царства, цієї царської гостини, цього божественного життя.
Однак замість того щоб всеціло жити думками про Царство, ми здебільшого переймаємося земним буттям, тілесним справами. Навіть своїх ближніх чи саму себе людина сприймає на тілесному рівні, забуваючи про духовний. Кожна особа покликана насамперед до життя в Бозі, до життя в Дусі.
Бог запрошує нас у кожну хвилю нашого життя ставати учасниками Його Царства. Господь каже, що вибраних мало, тому що кожен сам вибирає, чи відповісти на Боже запрошення, чи ні.
Владика Венедикт (Алексійчук)
