До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.
2 Кор. 175 зач.; 4, 1-6.
1. Браття, маючи це служіння, доручене нам милосердям, ми не тратимо відваги. 2 Відмовившись від соромливого приховування, ми не поводимося хитро, ані не перекручуємо слова Божого, але, показуючи правду, поручаємо самих себе кожній людській совісті перед Богом. 3. Коли ж наше євангеліє закрите, воно закрите для тих, що гинуть, 4. у яких бог цього віку осліпив розум, невіруючих, щоб їм не сяяло світло євангелія слави Христа, який є образ Божий. 5. Бо ми не самих себе проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа; ми ж слуги ваші ради Ісуса. 6. Бо Бог, який сказав: нехай із темряви світло засяє, освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на лиці Ісуса Христа.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 99 зач. 24, 13-28.
13. Сказав Господь своїм учням: Хто витерпить до останку, той спасеться. 14. І це євангеліє царства буде проповідуватись по всьому світі, на свідоцтво всім народам. І тоді прийде кінець.
15. Отож коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, поставлену на святім місці – хто читає, нехай розуміє! – 16. тоді ті, що в Юдеї, нехай тікають у гори; 17. а хто на покрівлі, хай не сходить узяти речі з своєї хати, 18. і хто в полі, хай не вертається назад узяти свою одіж.
19. Горе вагітним і годуючим у ті дні! 20. Моліться, щоб ваша втеча не сталася зимою, ані в суботу. 21. Тоді буде скорбота велика, якої не було від початку світу аж понині, та й не буде. 22. І коли б ті дні не були вкорочені, ніхто б не врятувався; але заради вибраних будуть вкорочені дні тії.
23. І коли хто скаже тоді вам: глянь, ось Христос чи онде, – не вірте, 24. бо встануть лжехристи і лжепророки, які чинитимуть великі знаки й чуда, щоб, коли можна, звести навіть і вибраних. 25. Ось я попередив вас. 26. Коли вам, отже, скажуть: ось він у пустині, – не вірте!
27. Як блискавка, що на сході блисне і вмить аж на самім заході сяє, так буде й прихід Сина чоловічого. 28. Де бо є труп, там і орли зберуться.
Мт. 24, 13: “Хто витерпить до останку, той спасеться”
Не знаю як у вас, а мені, наприклад, часто не вистачає терпіння дочекатися результату якоїсь роботи. Особливо, якщо цей процес тривалий. У певні моменти з’являється думка: даремно я це все почала. Бо ж до того якось спокійніше жилося, було менше клопотів, менше відповідальності. І навіть є спокуса залишити це все напівдорозі.
Та, оглянувшись, розумію, як багато вже зробила, скільки зусиль доклала і, що теж важливо, пригадую емоції та запал, із яким бралася до справи. Тоді, видихнувши, продовжую працю далі. І все ж таки згодом отримую чудовий результат.
Наше життя значно складніше, ніж якийсь короткотривалий проект. І тут відновлювати дихання та запал треба значно частіше. Особливо, коли не завжди все складається так, як би нам хотілося. А життя, згідно до Божих правил, ще складніше, особливо, зважаючи на спокуси світу. Та, якщо вистачить терпіння, мудрості прожити так, як нам заповів Бог, то отримаємо справжню цінність – вічне життя з Господом.
