Святе Письмо з розважанням на 10 листопада

До Солунян першого послання святого апостола Павла читáння.

1 Сол. 262 зач.; 1, 1-5.

1. Павло, Сильван і Тимотей солунській Церкві, що в Бозі Отці й Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир.

2. Ми дякуємо Богові завжди за всіх вас, коли згадуємо вас у наших молитвах. 3. Маємо в пам'яті безперестанку вашу діючу віру, труд вашої любови та терпеливість вашої надії на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим, 4. знаючи, люблені Богом брати, про ваше вибрання, 5. бо наша євангельська проповідь до вас була не тільки у слові, але і в силі, і в Дусі Святім, та в повнім переконанні. Ви знаєте, як ми поводилися між вами ради вас.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 52 зач. 10, 22-24.

Сказав Господь своїм учням:

22. Все дав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто Син, крім Отця, і хто Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.

23. Потім, звернувшися до учнів, промовив:

24. – Щасливі очі, які бачать, що ви бачите. Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.

Святих апостолів Ераста, Олімпа, Родіона і тих, що з ними Лк. 52 зач.; 10, 22-24.

«Усе передав Мені Отець Мій…» (Лк. 10,22). Ісус завжди описує Бога в термінах Отця, тобто Батька. Виявляється, Бог — це не лише найвищий 175
Абсолют, — Його ідентичність відкривається через особисті відносини. 

Саме Ісус привідкриває нам Таїнство Триєдиного Бога. Господь, хоча й єдиний, перебуває в трьох Особах: Отця, Сина і Святого Духа.

Ісус — Друга Особа Пресвятої Тройці — є іконою Отця. Саме на Його образ і подобу створена людина. Тільки в Ісусі ми можемо віднайти зразок ідеальної людини. Будучи справжньою людиною, Ісус не перестає бути Богом. Отож, наша молитва, наші стосунки з Ним, наш досвід Його присутності в повсякденному житті — це завжди зустріч із Пресвятою Тройцею, з єдиним Богом у трьох Особах. «Щасливі очі, що бачать те, що ви бачите» (Лк. 10,23), — звертається Ісус до Своїх учнів. А як бути нам — тим, хто ніколи не бачив Ісуса фізично присутнього? У Євангелії від Івана Христос дає відповідь на це питання: «Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!» (Ів. 20,29). Отже, наш учнівський досвід — це насамперед досвід віри. Саме віра допомагає нам розпізнавати постійну присутність і дію Господа у щоденній реальності. 

Ісус називає нас щасливими. Тим самим Він відповідає на одне з найважливіших питань людського життя: що робить людину щасливою? 
Виявляється, джерелом справжнього щастя є віра. Без неї людське життя позбавлене усвідомлення того, що людина постійно люблена, що є Той, Хто її очікує, що існує Царство Небесне — наша справжня батьківщина, родинний дім, де ми побачимо Бога обличчям до обличчя (пор. 1 Кор. 13,12), Якого тут, на землі, бачимо лише очима віри.

Слово благовісника