Святе Письмо з розважанням на 11 січня

Апостол: Еф. 224 зач.; 4, 7-13.

До Ефесян послання святого апостола Павла читáння.

7. Браття, кожному з нас дана благодать в міру Христових дарів. 8. Тому й сказано: 

Зійшовши на висоту, полонив він полонених, 

і дав людям дари. 

9. Те «зійшовши» що означає, як не те, що він був зійшов униз у найнижчі частини землі? 10. Той же, хто був зійшов униз, є той самий, що зійшов вище всіх небес, щоб усе наповнити. 11. І він настановив одних апостолами, інших пророками, ще інших євангелистами, пастирями, і вчителями, 12. для вдосконалення святих на діло служби, на будування тіла Христа, 13. поки ми всі не дійдемо до єдности у вірі й до повного пізнання Божого Сина і не станемо дорослим мужем, у міру повного зросту, повноти Христа.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 8 зач. 4, 12-17.

12. В тому часі зачувши, що Івана ув'язнено, Ісус вернувся в Галилею 13. і, покинувши Назарет, пішов і оселивсь у Капернаумі, що при морі, на границях Завулона та Нафталі, 14. щоб збулося те, що сказав був пророк Ісая:

15. О земле Завулона та земле, Нафталі,

приморський шляху, країно за Йорданом,

поганська Галилеє!

16. Народ, який сидів у темноті,

побачив велике світло;

тим, що сиділи в країні й тіні смерти,

зійшло світло.

17. З того часу Ісус почав проповідувати й говорити:

Покайтесь, бо царство небесне близько.

Еф. 4, 1–6. «Терплячи один одного в любові»

Завжди прагнемо, щоб ми змінилися, все для цього робимо. Також очікуємо, щоб змінилися інші, навіть стараємося їх змінювати, якось їм допомагати, впливати, але часто це не дає якихось результатів. Інші так само прагнуть змінити нас, нам у чомусь допомогти, і також їм це не одразу вдається. Тому апостол вказує на цю площину стосунків – терпіти одне одного в любові, терпеливо прийняти одне одного.

Це дуже важливо для наших стосунків, бо ж Господь довготерпеливий і «довго терпить» всіх нас. Господь не кидає одразу з неба каміння чи громи, коли ми робимо щось зле або ж чинимо якісь гріхи. Він любить нас і очікує нашої зміни. Так само й ми повинні наслідувати Господа в наших стосунках – любов’ю покривати гріхи одні одних, терпеливо приймати одне одного, бо кожен із нас потребує часу, щоби змінитися, наблизитись до Господа.

«Бог полюбив нас, коли ми були ще грішниками», відтак стараймося приймати і любити своїх ближніх, попри їхні недосконалості!