Святе Письмо з розважанням на 14 червня

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

7. Браття, благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа. 

8. Насамперед дякую Богові моєму, через Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша славиться по всьому світі. 9. Свідок бо мені Бог, якому я служу моїм духом, благовістуючи його Сина, 10. що я безперестанно згадую вас і завжди прошу в моїх молитвах, чи нарешті пощастить мені, з волі Божої, прийти до вас, 11. бо прагну вас бачити, щоб поділитися з вами яким духовним даром, щоб вас укріпити, 12. тобто підбадьоритись разом з вами, спільною вірою, вашою й моєю. 

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 15 зач. 5, 42-48.

42. Сказав Господь: Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.

43. Ви чули, що було сказано: люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. 44. А я кажу вам: любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; 45. таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на праведних і неправедних.

46. Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять? 47. І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайне чините? Хіба не те саме й погани роблять? 48. Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий.

Святого пророка Єлисея Святого отця нашого Методія, патріарха Царгородського Мт. 15 зач.; 5, 42-48.
Цей євангельський уривок є послідовним продовженням попереднього Євангелія. Якщо дуже уважно подивитися на це Євангеліє і прочитати його 2-3 рази, то нам стане зрозуміло, що Ісус просто не вірить у ворогів. Є така давня моральна істина, якої нас колись вчили: «Люби грішника, але ненавидь гріх». Здається, вона тут дуже добре функціонує. Є люди, які просто: 1) не розуміють або неправильно розуміють дароване їм добро, 2) цілком не цінують його, 3) відчувають загрозу чи пригніченість від нього, або, 4) утвердилися у своїх злих вчинках і настільки звикли до бруду, що не бачать того добра, яке втрачають. Дійсно, вони сприймають свій бруд як «добро». Такі потребують навернення. Чому? Тому що Бог їх любить, Він є для них «Батьком», незважаючи на їхнє зло чи ненависть. Він бажає їхнього спасіння. Його любов до них вічна і безповоротна. Найбільшим пеклом, як на землі, так і у вічності, є відмова (а це може бути тільки відмова!) відповісти на цю любов. Відповідь на цю любов, або сам процес відповіді на цю любов - це те, що називається «наверненням». І це найчастіше болісний процес, як з боку «навертаючого» Бога (пам’ятаймо, що Ісус помер за нас!), так і з боку «наверненого» (тобто нас). Бог дає «сонце» (світло і благодать) як добрим, так і злим, і дає дощ (життя) як справедливим, так і несправедливим. Наше завдання - допомогти злим і несправедливим побачити своє справжнє призначення і правильно використовувати ці дари. Любов - це не лише добрі слова і «поплескування по спині». Вона полягає в тому, щоб виявляти добро в інших і в собі, тобто, Бога в нас самих. Бути «добрим» до тих, хто «добрий» до тебе, - це те саме, що бути митарем, злодієм і зрадником. 
Вітати миром своїх рідних - це теж обов’язок і в цьому немає нічого незвичайного. Навіть люди, які не вірять в Бога (погани і атеїсти), роблять так само. Віддай добро (Бога), мир і примирення, яке ти маєш (від Бога), своєму ворогові (це, звичайно, боляче!) і ти здобудеш приятеля, ставши ближчим до Бога.