Святе Письмо з розважанням на 14 серпня

2 Кор. 167 зач.; 1, 1-7.

До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.

1. Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, і брат Тимотей, Церкві Божій, що в Коринті, з усіма святими в усій Ахаї: 2. благодать вам і мир від Бога, Отця нашого і Господа Ісуса Христа.

3. Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець усякого милосердя і Бог усякої втіхи, 4. що втішає нас у всім нашім горі, щоб ми могли втішити тих, які у всяких скорботах, тією втіхою, якою Бог нас самих утішає. 5. Бо як маємо в собі Христових страждань повну ущерть міру, так і маємо через Христа повну ущерть міру утішення. 6. Отже, чи терпимо скорботи, воно на вашу втіху та спасіння; чи втішаємось, воно теж на вашу втіху, і це дає вам силу переносити терпеливо ті страждання, які ми терпимо. 7. Наша надія на вас повна, бо знаємо, що так само, як маєте участь у стражданнях, так матимете й у радощах.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 88 зач. 21, 43-46.

43. Сказав Господь юдеям, що до нього прийшли: відніметься від вас царство Боже й дасться народові, що буде приносити плоди його. 44. Хто впаде на цей камінь, розіб'ється, а на кого він упаде, того роздушить.

45. Почувши ці притчі, первосвященики й фарисеї зрозуміли, що він про них говорить. 46. І намагалися схопити його, та боялися людей, бо ті мали його за пророка.

Перенесення чесних мощів прп. Теодосія, ігум. Печерського

  Передсвяття Успіння Пресвятої Богородиці Св. прор. Міхея Мт. 88 зач.; 21, 43-46. 60 «Первосвященики й фарисеї зрозуміли, що він про них говорить».

Звичайно, що не дуже приємно чути гірку правду про себе, визнати її. Але без цього неможливо навернутися, змінитися. 

Приємніше чути похвалу і визнання, хоча й вони дуже важливі для заохочення ще краще працювати. Христос сказав: «Спізнаєте правду, і правда визволить вас» (Йо.8:32). На це старші народу почали стверджувати, що вони не потребують визволення, бо не є рабами. Таким чином вони відкинули Спасителя.

Лише той, хто визнає, що є хворим, буде шукати лікаря і лікування. Відповідно, лише грішник, який визнає свою грішність, зможе прийняти спасіння. Перед Святим Причастям ми молимося словами апостола Павла: «Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я – перший» (1 Тим.1:15).  
Першою умовою доброї Сповіді є так званий іспит совісті. Це такий момент, коли потрібно стати в правді про себе самого, подивитися на свої думки, слова та вчинки у світлі Божих Заповідей. Лише після цього можна рухатися далі. Адже на брехні не можливо побудувати нічого доброго.

Євангелія показує також нам принципи згідно яких можна сказати ближньому, що він робить погано. Спочатку сам-на-сам, без свідків, особисто і з великою любов’ю. Якщо не допомагає, то взяти ще одного-двох друзів, який теж залежить на добрі даної особи. Вкінці аж просити цілу церковну спільноту про допомогу. І ще Господь казав, що спочатку потрібно вийняти колоду з власного ока, щоб помогти витягти скалку з ока.