Святе Письмо з розважанням на 14 вересня

До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

1 Кор. 125 зач.; 1, 18-24.

18. Браття, слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. 19. Писано бо: 

Знищу мудрість мудрих, 
і розум розумних зведу нінащо. 

20. Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? 21. А що світ своєю мудрістю не пізнав Бога в Божій мудрості, Богові угодно було спасти віруючих глупотою проповіді. 22. Коли юдеї вимагають знаків, а греки шукають мудрости, 23. ми проповідуємо Христа розп'ятого – ганьбу для юдеїв і глупоту для поган, 24. але для тих, що покликані – чи юдеїв, чи греків – Христа, Божу силу і Божу мудрість.

Від Івана святого Євангелія читáння.

Ів. 60 зач. 19, 6-11, 13-20, 25-28, 30-35.

В той час первосвященики і старші зібрали раду на Ісуса, щоб його вбити, і привели його до Пилата, кажучи:

6. Візьми і розпни його!

Каже їм Пилат:

– Візьміть його ви й розіпніть, бо я ніякої вини не находжу в ньому.

7. Юдеї йому відповіли:

– У нас є закон, і за законом він мусить умерти, бо він зробив себе Сином Божим.

8. Як Пилат почув те слово, налякався ще більше. 9. Вернувся він ще раз у Преторію й каже Ісусові:

– Звідкіля ти?

Ісус не дав йому одвіту.

10. Каже йому Пилат:

– Зі мною не розмовляєш? Хіба не знаєш, що я маю владу відпустити тебе, і маю владу розп'яти тебе?

11. Відповів Ісус:

– Ти не мав би наді мною ніякої влади, якби тобі не було дано згори. Тому, хто мене тобі видав, має більший гріх.

13. Пилат, почувши те слово, вивів Ісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься Літостротон, по-єврейськи – Гаввата. 14. А був то день, коли приготовляли Пасху, близько шостої години. І каже до юдеїв:

– Ось цар ваш.

15. Ті закричали:

– Геть! Геть із ним! Розпни його!

Пилат каже їм:

– Царя вашого розп'яти?

Первосвященики відповіли:

– Нема у нас царя, крім кесаря!

16. І видав його їм на розп'яття.

17. Взяли вони Ісуса; і несучи свій хрест, він вийшов на місце, зване Череп, по-єврейськи Голгота. 18. Там його розп'яли і з ним двох інших з одного й з другого боку, Ісуса ж посередині. 19. Пилат велів зробити напис і прибити на хресті. Написано було: «Ісус Назарянин цар юдейський». 20. Багато з юдеїв читали той напис, бо місце, де був розп'ятий Ісус, було близько міста. Писано було по-єврейськи, по-грецьки і по-римськи.

25. При хресті Ісуса стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. 26. Коли Ісус побачив матір і учня, якого він любив, що стояв біля неї, сказав до матері:

– Жено, ось син твій.

27. Потім каже до учня:

– Ось мати твоя.

І від тієї хвилини учень узяв її до себе.

28. По тому Ісус, знаючи, що все совершилось, щоб збулося Писання, мовив:

– Жажду.

30. Скуштувавши оцту, Ісус сказав:

– Совершилось.

І схиливши голову, віддав духа.

31. Тому що то була п'ятниця та щоб тіла не лишилися в суботу на хресті, бо був Великдень тієї суботи, юдеї просили Пилата, щоб переламали їм голінки і їх зняли. 32. Вояки прийшли й переламали голінки першому і другому, що були з ним розп'яті. 33. Та коли приступили до Ісуса і побачили, що він уже помер, голінок йому не ламали, 34. але один з вояків проколов йому списом бік і зараз же потекла кров і вода.

35. І той, який бачив, свідчить те, і свідчення його правдиве; і він знає, що говорить правду, щоб ви теж увірували.

Всесвітнє Воздвиження чесного й животворного Хреста Йо. 60 зач.; 19, 6-11. 13-20. 25-28. 30-35.

Євангеліє, яке ми читаємо сьогодні, приводить нас до підніжжя Хреста. Це місце, де стикаються людська жорстокість і Божа любов. Тут стоїть Пречиста Діва Марія, улюблений учень, кілька вірних жінок, а на Хресті – Розп’ятий. Світ, що прагнув сили, величі, знаків і доказів, бачить слабкість, поразку і смерть. Але саме тут, на Голготі, відкривається таїнство спасіння: Бог, Який добровільно віддає Сина заради світу, що Його відкинув.

Коли Пилат питає Ісуса: «Чи не знаєш, що я маю владу відпустити тебе…?», Ісус спокійно відповідає: «Ти не мав би надо мною жодної влади, якби не було тобі дано згори». Навіть в останні хвилини свого життя Він не втрачає гідності. Його мовчання – не поразка, а сила. Його страждання – не випадковість, а шлях, на який Він ступає з любові. Він не просто терпить – Він об’являє правду про Отця, Який до кінця залишається вірним людині.
Усе, що ми читаємо у цьому уривку: місце, де Ісуса розіп’яли, надпис на трьох мовах, відмова вояків ламати Ісусові ноги, проколотий бік, з якого витекли кров і вода – це свідчення Йоана очевидця. Це не вигадка чи легенда – це подія, в якій Бог входить у саму глибину людського болю, щоб вивести звідти кожного з нас.

Йоан не згадує про крик, як це є в інших євангелистів. Натомість він пише: «І, схиливши голову, віддав духа». Це не просто смерть, це – дар. Ісус не просто вмирає – Він передає Духа. Тут, на хресті, починається народження нового життя. З проколотого боку Ісуса витікають вода і кров – образи Хрещення і Євхаристії, які стають для нас джерелом спасіння. Так, як із боку Адама народилася Єва, так із боку Христа народжується Церква. І це народження відбувається не через тріумф, а через жертву, не через силу, а через любов.

Цей день особливо нагадує нам, що хрест – не лише знаряддя муки. Він став деревом життя. Він став дорогою до Отця. У світі, де ми часто боїмося втрат, болю, розчарування, хрест показує: справжня перемога народжується там, де ми довіряємо Богу навіть у темряві. Ісус не зійшов із хреста, не врятував Себе – щоб спасти нас.

Це особливо важливо пам’ятати тепер, у час війни, коли надто багато хрестів підносяться над могилами наших воїнів, над спаленими домами, над зраненими серцями. Бог не залишив нас. Він не стоїть осторонь. Він приймає на Себе біль, проходить крізь смерть, щоб показати: за хрестом – воскресіння. За ніччю – ранок. За здавалося б кінцем – нове життя.

Воздвиження Хреста – це не лише свято в календарі. Це нагадування, що кожен наш біль, кожне випробування, кожна сльоза може стати місцем зустрічі з Богом. Якщо ми не відвернемось, якщо поглянемо – як Марія, як Йоан – прямо в обличчя Розп’ятому, тоді й наші хрести вже не будуть страшними, бо ми побачимо, що поруч – Ісус. 

А Його любов – сильніша за смерть.

Чи готовий я приймати свій хрест як шлях до Отця – разом з Ісусом, Який не тільки терпів, але й воскрес?

Слово благовісника