Святе Письмо з розважанням на 15 лютого

До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

1 Кор. 140 зач.; 8, 8 – 9, 2.

8. Браття, страва не зближує нас до Бога: ні як не їмо, не тратимо нічого, ні як їмо, не користаємо нічого. 9. Але глядіть, щоб ця ваша свобода не стала причиною падіння для слабких. 10. Бо коли хто бачить тебе, що маєш знання, як ти у капищі сидиш за столом, чи його совість, тому що слабка, не буде заохочена їсти ідоложертовне ? 11. І так через твоє знання може погибнути немічний брат, за якого помер Христос. 12. Грішивши так проти братів і ранивши їх слабку совість, грішите проти Христа. 13. Тому, як страва призводить брата мого до гріха, повік не буду їсти м'яса, щоб не блазнити мого брата.

1. Хіба я не вільний? Хіба я не апостол? Хіба я Ісуса, Господа нашого, не бачив? Хіба ви не моє діло у Господі? 2. Коли іншим я не апостол, то – вам, бо ви достовірний доказ у Господі мого апостольства.

1 Кор. 8, 8 – 9, 2. «Страва не зближує нас до Бога»

Через первородний гріх людини гріх непослуху Адама і Єви увійшов і в людство, і в кожну людину зокрема. Коли придивитися до буття нашого Всесвіту, то цей гріх увійшов лише в людину. Він не увійшов у природу, не увійшов у речі, вони – нейтральні. Все залежить від того, як людина своєю волею, своїми вчинками з цим всім поведеться.

Свобідна воля людини приводить до того, що одна й та сама річ може бути використана і для гріха, і для добра. Знаємо, що ножем можна вбити людину, а можна нарізати хліба й нагодувати голодного. Так само і страви, які ми вживаємо, можуть сприяти нашому фізичному скріпленню, а можуть робити з нас черевоугодників.

Стараймося ставитися і до страв, і до всіх речей у нашому житті з такої позиції, щоб воно нас наближало до Бога, а все, що віддаляє від Господа, відкидати.