Святе Письмо з розважанням на 16 грудня

До Тимотея другого послання святого апостола Павла читáння.

2 Тим. 297 зач.; 3, 16 - 4, 4.

16. Сину Тимотею, все Писання надхненне Богом і корисне, щоб навчати, докоряти, наставляти, виховувати у справедливості, 17. щоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий.

1. Заклинаю тебе Богом і Христом Ісусом, який має судити живих і мертвих, його приходом та його царством. 2. Проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно, картай, погрожуй, напоумляй з усією терпеливістю та наукою. 3. Бо настане час, коли люди не знесуть здорової науки, але за своїми похотями зберуть коло себе вчителів, щоб уприємнювати собі слух, 4. і від правди відвернуть вухо, а обернуться до байок.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 98 зач. 19, 45-48.

45. Одного разу, увійшовши в храм, Ісус став виганяти продавців, 46. кажучи до них:

– Написано: дім мій – дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбишак.

47. І він щодня навчав їх у храмі. Первосвященики ж і книжники, та старшина народу шукали його вбити, 48. та не находили, що б йому зробити, бо ввесь народ, слухаючи його, горнувся до нього.

Св. прор. Аггея
Лк. 98 зач.; 19, 45–48

У центрі сьогоднішнього Євангелія знаходиться термін Храм (ἱερόν) — гієрон, центр релігійного життя юдеїв. Після урочистого в’їзду до міста Ісус одразу прямує туди, куди Він має прийти як Господь. Для євангелиста Луки Храм є центром Євангелія: з Храму розпочинається євангельська розповідь і в ньому ж вона завершується.

Ісус входить до Храму — і що Він бачить? Він бачить не місце поклоніння, а галасливий ринок. Храм був освяченим та особливим місцем, призначеним для спілкування людини з Богом, для молитви та покаяння. Але людська практичність перетворила його на місце торгівлі та обміну, де праведність була відсутня. Справжнє поклоніння було спотворене, відсунуте на другий план заради прибутку.

Слова Ісуса: «Дім Мій — дім молитви» — це не просто докір, це керигма. Це проголошення того, що Божий дім має бути місцем зустрічі з Богом, місцем, де панує поклоніння і правда. Ісус, як Син Божий і Господь Храму, має право і владу відновити його справжнє призначення. Він прийшов, щоб очистити те, що було опоганене, і відновити те, що було втрачене. Він бореться за святість Божого Дому.

Після очищення Храму Ісус починає в ньому навчати (Лк 19,47а). Це свідчить про Його постійну присутність і бажання ділитися Божою істиною з людьми. Він не просто вигнав торговців — Він відновив функцію Храму як місця навчання і просвітлення.

Однак не всі раділи цьому, бо первосвященники та книжники, чиї інтереси були порушені очищенням Храму, а влада підірвана популярністю Ісуса, шукали шляхів Його вбити.

Це показує нам, що очищення від зловживання та гріха часто зустрічає опір. Ті, хто звик до «вертепів розбійників» у своєму житті чи у своєму розумінні віри, не бажають змін, які приносить Ісус.

Керигматична істина цього уривка полягає в тому, що Ісус Христос прийшов не тільки, щоб очистити Єрусалимський Храм, але й щоб очистити храм нашого серця, бо ми є «храмом Духа Святого» (1 Кор 6,19). Чи не робимо ми наш внутрішній храм «вертепом розбійників», тобто місцем, де панують гріх, жадібність, гордість і злоба, а не молитва і поклоніння Богові?

Ісус стоїть сьогодні біля дверей нашого серця, бажаючи увійти і навести лад. Він приходить не лише з гнівом, а й з любов’ю, бажаючи відновити нас, очистити і наповнити Своєю присутністю.

На завершення поставмо собі ці запитання, щоб актуалізувати цей уривок у нашому житті:
 чи є моє серце «домом молитви», чи в ньому панують «торгівля» та «розбійництво», тобто гріхи, що відволікають мене від Бога? Чи готові ми дозволити Ісусу увійти в «храм» нашого життя і навести там лад, навіть якщо це буде некомфортно?

Дякуймо Богові, що допомагає нам робити власне життя і наші спільноти справжніми домами молитви, а не місцями, де панують мирські турботи. Амінь.

Слово благовісника