Святе Письмо з розважанням на 17 червня

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

Рим. 86 зач.; 4, 4-12.

4. Браття, тому, хто виконує яку роботу, зарібок рахується не як ласка, але як щось належне; 5. тому ж, хто не виконує, але вірує в того, який оправдує нечестивого, віра його рахується за оправдання. 6. Як і Давид проголошує щасливим чоловіка, якому Бог зараховує оправдання без діл:

7. Блаженні ті, яким відпущені беззаконня і яким гріхи прикриті.
8. Щаслива людина, якій Господь гріха не порахує.

9. Хіба блаженство лише для обрізаних, хіба також і не для необрізаних? Бо ми говоримо: віра була зарахована Авраамові як оправдання. 10. Як же зарахована? Як він уже був обрізаний чи як ще необрізаний? Не як він був обрізаний, але як необрізаний. 11. І він прийняв знак обрізання, печать оправдання, через віру, яку мав, бувши необрізаним, щоб бути батьком усіх тих, які вірять, не будучи обрізаними, щоб оправдання було їм теж зараховане 12. і щоб він був батьком обрізання не лиш обрізаних, але й тих, що ходять слідами віри, яку ще перед обрізанням мав батько наш Авраам.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 22 зач. 7, 15-21.

15. Сказав Господь: Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині – хижі вовки. 16. Ви пізнаєте їх по їхніх плодах; хіба збирають виноград з тернини або з будяків – смокви? 17. Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево – плоди погані. 18. Не може добре дерево приносити плодів поганих, ані лихе дерево – плодів добрих. 19. Всяке дерево, що не родить доброго плоду, рубають і в вогонь кидають.

20. По їхніх плодах, отже, пізнаєте їх.

21. Не кожний, хто до мене каже: Господи, Господи!, ввійде в царство небесне, але той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.

Святих мучеників Мануїла, Савела й Ісмаїла Преподобного отця нашого Іпатія, ігумена Руфеніанського Мт. 22 зач.; 7, 15-21.177

Можна подумати, що епоха пророків минула з приходом Христа. З точки зору Божого Об’явлення, це так, але не з точки зору буквального значення слова «пророк»: «той, хто говорить від Божого імені». У нас все ще є вчителі, які навчають, надихають і виховують - і все це в «ім’я Боже». Є серед них і хороші, і погані. Але ті, яких ми вважаємо фантастичними і «харизматичними», іноді не завжди такі вже й хороші і завдають шкоди, в той час як ті, яких ми вважаємо поганими, можуть не дуже й піднімати настрій і надихати, але дають нам тверде послання, на якому ми можемо будувати своє життя. Розгляньмо спочатку фальшивих пророків. Лжепророки (лжевчителі) це ті, які говорять від свого імені. Вони підлещуються до нас, змушують відчувати себе добре і їх приємно слухати. Їхні проповіді захоплюють і з ними дуже «весело». 

Вони обіцяють нам чудові речі - і іноді виконують їх. Але все це не для нашого блага. Це все дуже тимчасово. Вони не будують. І «в ім’я Боже» вони проповідують себе, а не Бога. Вони надихають нас - на «почуття» і «емоції», але не на справжню молитву. Ви можете замислитися над тим, що вони говорять, але це не приведе вас до істини, а тим більше до переміни життя та особистих стосунків з Богом. Часто вони бувають дуже переконливими - саме тому, що переконані у власній непогрішності, що робить їх ще більш небезпечними. Справжні пророки говорять з нами і передають науку Церкви, а не своє власне вчення. 

Духовність, яку вони дарують нам, походить від їхньої власної зустрічі з Богом - їхнього молитовного життя. Воно може бути натхненним, зрозумілим для сучасників. Їхній інтерес - це Бог і ми. Хоча з ними може бути і весело, «веселощі» не є самоціллю, а скоріше ведуть до чогось більшого. Вони також обіцяють нам «речі», але, що важливіше, намагаються принести через нас «добро» іншим. Часто це не дуже приємно, тому що це означає самопожертву і неприємні речі, такі як «приниження», «впокорення». Вони можуть бути надихаючими або нудними проповідниками, але вони проповідують і словом, і ділом. 

Перш за все, саме їхнє життя є «прозорим». Вони живуть тим, що проповідують, і це є переконливим, тому що вони є тими кими є насправді. Як можемо відрізнити їх? Сам Христос дає лакмусовий папірець. Він порівнює їх з деревами і природою. Ви пізнаєте, добрі вони чи погані, за їхніми плодами - не за ними. Для нас, які живемо у бетонних джунглях, які називаються «містами», де все кишить людьми, цей євангельський лакмусовий папірець можна поширити на різні професії: подивіться на їхніх жителів. Хочете мати хорошого перукаря -подивіться на зачіски його клієнтів; Хорошого лікаря - подивіться, кому він допоміг і чи когось вилікував; Хорошого адвоката - скільки справ він виграв у суді? Хорошого вчителя - що знають діти? Доброго священика -хто біля нього стає кращим і святим? Добрих батьків - подивіться як діти поводяться? Християнин або християнська спільнота, яка втілює у житті Христа і Його послання через церковне передання, передаючи його іншим, і є ознакою справжнього Пророка.