Святе Письмо з розважанням на 17 січня

До Солунян першого послання святого апостола Павла читáння.

1 Сол. 273 зач.; 5, 14-23.

14. Браття, благаємо вас, картайте ледачих, підбадьорюйте малодушних, підтримуйте безсилих, супроти всіх будьте терпеливі. 15. Уважайте, щоб ніхто не віддавав нікому злом за зло, але старайтеся робити добро один одному і всім. 16. Завжди радійте, 17. моліться безперестанку, 18. за все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі. 19. Духа не гасіте, 20. пророцтвами не легковажте, 21. усе провіряйте; тримайте те, що добре, 22. і стримуйтесь від усякого роду лукавства.

23. Сам же Бог миру нехай вас зробить святими і досконалими і нехай уся ваша істота – дух, і душа, і тіло – буде збережена без плями на прихід Господа нашого Ісуса Христа.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 84 зач. 17, 3-10.

3. Сказав Господь: Уважайте на самих себе!

Коли згрішить твій брат, докори йому, і як він покається, прости йому. 4. Коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз вернеться до тебе і скаже: каюсь – прости йому.

5. Апостоли сказали Господеві:

– Збільши нашу віру. 6. Господь сказав:

– Якби ви мали віру, як гірчичне зерно, сказали б цій шовковиці: вирвися з корінням і пересадися в море, і вона послухала б вас.

7. Хто з вас, маючи слугу, орача або пастуха, скаже до нього, коли він прийде з поля: ходи мерщій та сідай до столу? 8. Чи не скаже йому скорше: зготуй мені що на вечерю, підпережись і услуговуй мені, поки я буду їсти й пити; потім ти будеш їсти й пити? 9. Чи буде дякувати слузі за те, що той зробив все по наказу? 10. Отак і ви зробите все, що вам наказано, кажіть: ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити.

Лк. 17, 3–10. «І коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз повернеться до тебе та й скаже: Каюсь, – прости йому»

Нам непросто прощати. Часто, коли хтось зробить нам прикрість, завдасть болю, – ми це носимо роками. Цей біль, кривди нерідко впливають на ціле наше життя та поведінку, зокрема на наші вчинки щодо інших людей. А на ту людину, яка нас скривдила, ми потім дивимося через призму її попереднього вчинку. Це подібне до того, якби ми зробили фотографію якоїсь події і постійно мали її перед очима.

Ми забуваємо, що від тої події минув час: якщо змінився я, то могла змінитись і та особа. А ту кривду, яка, можливо, тривала лише кілька хвилин, ми не забуваємо і її носимо роками. Господь ліпше за нас знає, як це нам шкодить, і саме тому каже прощати. Що значить прощати? Прийняти ту ситуацію, яка сталася, прийняти те, що та особа на той момент була здатна на такий вчинок, і жити далі, старатись будувати стосунки по-новому. Якщо не навчимося відпускати образи, то отримуватимемо щоразу більше зранень від інших і нам буде складно відчувати повноту життя й відкритися на людей, яких нам Господь дарує.

1 Сол. 5, 14–23. «Старайтеся робити добро один одному і для всіх»

Дуже часто ми очікуємо і сподіваємося, що інші люди зроблять нам щось доброго. Завжди радіємо, коли нас вітають із якоїсь нагоди, що нас зауважили в тій чи іншій ситуації, не забули, зателефонували, сказали приємне слово. Всі ми без винятку цього прагнемо. Однак почнімо найперше самі так ставитись до інших осіб, тоді й нам вони будуть так само відповідати.

Апостол Павло вказує, щоб ми чинили добро повсякчас. Бути терпеливим до всіх, підбадьорювати малодушних, підтримувати безсилих, як також каже картати ледачих. У кожній ситуації добро, яке ми робимо для певної людини, буде виглядати не раз по-іншому.

Щоб знати, що є правдивим добром для кожної конкретної людини, вдивляймося в обставини й запитуймо Бога, чого Він очікує від нас. Бо нема таких ситуацій у нашому житті, де не можна було б зробити добра!