Святе Письмо з розважанням на 19 серпня

До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.

2 Кор. 172 зач.; 2, 14 - 3, 3.

14. Браття, Богові подяка, який завжди дає нам брати участь у його побідоноснім ході у Христі і через нас на кожному місці виливає запах свого знання. 15. Бо ми для Бога – пахощі Христові серед тих, що спасаються, і серед тих, що гинуть. 16. Для одних запах, що від смерти веде до смерти, а для інших запах, що від життя веде до життя. 17. Хто, отже, здатний до того? Ми не так, як багато інших, що торгують словом Божим; ми щиро, ми від Бога говоримо, перед Богом, у Христі.

1. Чи нам знову починати себе поручати? Чи, може, потребуємо, як дехто, поручальних до вас чи від вас листів? 2. Наш лист – це ви, лист, написаний у серцях наших, який усі люди знають і читають. 3. Відомо ж, що ви – лист Христа, виготуваний нами; написаний не чорнилом, але Духом Бога живого, не на камінних таблицях, а на тілесних таблицях серця.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 95 зач. 23, 23-28.

Сказав Господь юдеям, що до нього прийшли:

23. Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м'яти, кропу і кмину, а занедбуєте, що найважливіше в законі: справедливість, милосердя і віру. 24. І те слід робити, і того не слід лишати. Сліпі проводирі, що комара відціджуєте, а ковтаєте верблюда.

25. Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що очищаєте зверху чашу й миску, а всередині вони повні здирства та нездержливости. 26. Сліпий фарисею! Очисть спершу середину чаші й миски, щоб і назовні були чисті.

27. Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що схожі на побілені гроби, які зверху здаються гарними, а всередині повні мертвих кісток і всякої нечисти. 28. Отак і ви: назовні здаєтесь людям справедливі, а всередині ви повні лицемірства й беззаконня.

Св. мч. Андрія Стратопедарха – сотника, і тих, що з ним Мт. 95 зач.; 23, 23-28.

 «Найважливіше в законі: справедливість, милосердя і віра» Роздумаймо над цими трьома стовпами Божого закону про які говорить сьогодні Ісус, нагадуючи фарисеям, що вони загубили його суть. 

Справедливість – це віддати кожному те, що йому належить по праву: Богу – честь і славу, батькам – пошану, дітям – опіку і безпеку, робітникам – зарплату і заслужену відпустку, державі – податки, гроші – продавцю крамниці за куплені речі, покарання – за вчинений злочин і т. д.  Справедливість не є рівністю, щоб усім порівну, бо ніколи не будемо в повністю рівних, однакових обставинах. Бог є справедливим, бо Він завжди уділяє кожному по заслузі.
Милосердя – це не просто благодійність і не заспокоєння своєї потреби робити добро. Христос у притчі про страшний суд (Мт. 25) говорить про те, щоб побачити у потребуючому ближньому Його присутність і чинити добро з любові до Нього. Тому милосердя в Божому законі має мотивацію найвищої форми – наслідувати самого Бога. Чинити милосердя потрібно не очікуючи винагороди, подяки чи визнання. Воно не принижує потребуючого, а навпаки підносить його гідність.  

Без віри неможливо подобатися Богу. Вона виражається в довірі до Божого Слова і в переконанні, що Бог по нашій стороні й по своїй природі не може людину вести до чогось злого, обманути її. Він з любові об’явив у своєму Сині правду, яку потрібно прийняти і нею жити. Але довіра завжди виникає з близьких відносин. Бо ми довіряємо лише тим, кого по-справжньому знаємо. 

Слово благовісника