Святе Письмо з розважанням на 2 серпня

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

Рим. 111 зач.; 13, 1-10.

1. Браття, кожна людина нехай кориться вищій владі; нема бо влади, що не була б від Бога; і влади, що існують, установлені Богом. 2. Тому, хто противиться владі, противиться Божому велінню, і ті, що противляться, самі на себе суд накликають. 3. Начальники бо страшні не тим, хто чинить добро, а тим, хто – зло. Хочеш не боятися влади? Чини добро і будеш мати похвалу від неї; 4. вона бо слуга Божий, тобі на добро. Коли ти чиниш зло, бійся, бо недарма меч носить; вона Божий слуга, що відомщає і карає того, хто чинить зло. 5. Тому треба коритися не тільки ради кари, але й ради сумління. 6. Ось чому платите податки, бо слуги Божі пильно за цим дивляться. 7. Тож дайте кожному належне: кому податок – податок, кому мито – мито, кому пошана – пошану, кому честь – честь.

8. Не майте жодних боргів ні в кого, крім боргу взаємної любови, бо той, хто любить другого, виконав закон. 9. Бо не чужолож, не вбивай, не кради, не пожадай і всі інші заповіді містяться у цьому слові: люби твого ближнього, як себе самого. 10. Любов ближньому зла не чинить. Отже, любов – сповнення закону. 

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 47 зач. 12, 30-37.

Сказав Господь:

30. Хто не зо мною, той проти мене, і хто зо мною не збирає, той розкидає. 31. Тому кажу вам: усякий гріх, усяка хула проститься людям; але хула на Духа не проститься. 32. І коли хто скаже слово проти Сина чоловічого, проститься йому. Коли ж хто скаже проти Святого Духа, йому не проститься ні на цьому світі, ні на тому.

33. Виплекаєте добре дерево, то й плід його буде добрий а посадите погане дерево, то й плід його буде поганий. Бо дерево пізнається з плоду.

34. Гадючий роде, як можете говорити слова добрі, бувши злими? З повноти бо серця уста промовляють. 35. Добра людина з доброго скарбу добро виносить, лиха ж з лихого скарбу лихе виносить.

36. Кажу бо вам: за кожне пусте слово, яке скажуть люди, дадуть відповідь судного дня за нього. 37. Бо за словами твоїми будеш виправданий і за словами твоїми будеш засуджений.

 Перенесення мощів св. первмч. й архдияк. Стефана Мт. 47 зач.; 12, 30-37. «З повноти бо серця уста промовляють».

Уста, як і очі є наче тією межею між нашим внутрішнім і зовнішнім світом, брамою через яку впускаємо чи не впускаємо щось до середини себе. Дуже важливо, що їжа як фізична так і духовна не була отрутою, яка може знищити нас. 

Христос же навчає, що насправді зло виходить з серця людини, яка відійшла від Бога, найгірші злочини супроти ближнього (вбивства, перелюби, крадіжки), гідності та життя іншої людини народжуються всередині злочинця, щоб потім втілитися в його ділах. Христова Церква теж навчає, що гріховна ідея вже є гріхом, якщо людина на неї дала згоду чи сама задумала, навіть якщо вона ще не є реалізована на ділі. 

Співучасник злочину теж є злочинцем, навіть якщо лише стояв на чатах.

Тому так важливо пильнувати над своїм серцем та думками. 

Псалмопівець цар Давид просив Господа про це: «Серце чисте створи в мені, Боже, і духа правого обнови в нутрі моєму» (пс. 51(50):12). Бо він сам пережив дуже болючий досвід того як гріх з думки, погляду, що не були зупинені в самому корені, перейшов в тяжкі злочини, що позбавили його Божої благодаті. 

Чудове прохання-завдання своїм учням написав апостол Павло: «Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі» (Фил. 2:5). А про що думав Ісус в своєму серці?

Слово благовісника