Святе Письмо з розважанням на 20 грудня

До Галатів послання святого апостола Павла читáння.

Гал. 205 зач.; 3, 8-12.

8. Браття, Писання, передбачивши, що Бог оправдає поган вірою, дало Авраамові наперед цю благу вість: у тобі благословляться всі народи. 9. Так, отже, ті, що мають віру, благословляться з вірним Авраамом.

10. Усі бо, які покликаються на діла закону – під прокляттям, бо написано: проклят кожен, хто не пильнує, щоб виконати все, що написано в книзі закону. 11. А що ніхто законом не оправдується перед Богом, ясно, бо праведний вірою буде жити. 12. Закон же не від віри, бо каже: хто чинитиме його приписи, той буде ними жити.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 72 зач. 13, 18-29.

18. Сказав Господь притчу оцю:

На що схоже царство Боже?

19. До чого б мені його прирівняти? Воно схоже на гірчине зерно, що чоловік взяв і кинув у город свій, і воно вигналось і стало великим кущем, і птаство небесне гніздиться у його гілляках.

20. І знову промовив:

21. До чого мені прирівняти царство Боже? Воно схоже на закваску, яку жінка взяла й поклала в три мірки борошна, аж поки все не скисне.

22. Ісус проходив через міста та через села, навчаючи й простуючи до Єрусалиму. 23. Хтось сказав до нього:

– Господи, чи мало буде тих, що спасуться?

Він відповів їм:

24. – Намагайтеся ввійти через тісні двері, багато бо, кажу вам шукатимуть ввійти, але не зможуть. 25. І як господар устане й замкне двері, ви ж зостанете надворі й почнете стукати у двері та казати: Господи, відчини нам! – він відповість вам: не знаю вас, звідкіль ви. 26. Тоді ви почнете казати: ми їли й пили перед тобою, і ти навчав нас на майданах наших. 27. Та він відповість: кажу вам – не знаю вас, звідкіль ви; геть від мене всі ви, що чините неправду!

28. Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака та Якова й усіх пророків у царстві Божім, самих же себе вигнаних геть. 29. Прийдуть тоді зі сходу й зі заходу, з півночі й з півдня, і возсядуть на бенкеті в царстві Божім.

Субота перед Різдвом
🕃 Передсвяття Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
Св. сщмч. Ігнатія Богоносця
Лк. 72 зач.; 13, 18–29

Центральний термін у сьогоднішньому уривку — (κόκκῳ σινάπεως) (кокко сінапеос) — «гірчичне зерно». На основі цього образу, а також образу закваски, євангелист Лука будує пояснення Царства Божого. Ісус використовує ці дві притчі, щоб відкрити таємницю Царства, доповнюючи своє містичне пояснення прикладами тісних воріт та великого бенкету.

Що ці притчі — гірчичне зерно та закваска — говорять нам про Царство Боже? По-перше, Царство розпочинається непомітно і тихо. Коли Ісус починав Своє служіння, Він був «сином» теслі з Назарету, а Його учні — звичайними рибалками. Ніхто не очікував, що цей рух змінить світ. Так само, як гірчичне зерно, Царство Боже має величезний потенціал росту і розширення. Воно починається з малого: з віри однієї людини, з одного доброго діла, з першого слова Євангелія, але потім охоплює увесь світ і приносить притулок багатьом.

Його вплив всепроникаючий і перетворюючий. Як закваска, яка, хоч і непомітна, перетворює все тісто, так і Царство Боже діє зсередини. Воно змінює серця людей, перетворює суспільства, впливає на культуру. Воно не діє зовнішньою силою, а внутрішньою трансформацією.

Після цих притч Ісус переходить до серйозного попередження. Він говорить про тісні ворота, через які потрібно увійти. Багато хто намагатиметься увійти, але не зможе. Це не означає, що Бог обмежує доступ; це означає, що вхід вимагає зусиль, рішучості та посвяти. Це не широка дорога, якою йдуть усі, бо йдеться про самозречення, покаяння та віру.

Ісус попереджає про час, коли двері зачиняться, і всі, хто вважав себе тут своїми, будуть відкинуті. Господня відповідь: «Не знаю вас, звідкіля ви». Це страшне попередження для тих, хто має показову релігійність, але не встановив справжніх стосунків з Богом, хто не приніс плодів покаяння.

І, нарешті, Ісус говорить про великий бенкет у Царстві Божому, де прийдуть люди зі сходу і заходу, з півночі і півдня, і сядуть за стіл. Це образ спасіння, де всі, хто відгукнувся на заклик Євангелія, незалежно від походження, будуть насолоджуватися присутністю Бога. Ісус підкреслює: «останні стануть першими, а перші — останніми». Це показує, що Божі критерії відрізняються від людських.

Цей уривок підкреслює керигму: Царство Боже прийшло в Ісусі Христі. Воно росте і поширюється. Воно вимагає від нас рішучої відповіді — увійти через тісні ворота віри та покаяння. Ісус закликає нас не бути самовпевненими, а шукати Його і жити з Ним у справжніх стосунках.

Запитаймо себе: як я особисто бачу «ріст гірчичного зерна» або «дію закваски» Царства Божого у своєму житті та у світі навколо мене? Які сьогодні мої «тісні ворота», через які Ісус закликає мене пройти?

Подякуймо Богові, що сьогодні допомагає нам відновити або збудувати серйозні стосунки з Ним, які будуть справжніми і глибокими. Амінь.

Слово благовісника