Святе Письмо з розважанням на 20 серпня

До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.

2 Кор. 173 зач.; 3, 4-11.

4. Браття, довір’я до Бога ми маємо через Христа, 5. не щоб ми були самі здібні мислити що із самих себе, здібність бо наша від Бога. 6. Він нас зробив здібними слугами Нового завіту, не з букви, але з духу, бо буква убиває, дух оживляє.

7. Коли ж служіння смерти, вирізане буквами на камінях, було в славі, так що сини Ізраїля не могли дивитися на лице Мойсея через блиск його лиця слави, що мала зникнути, 8. то скільки більше служіння духа буде в славі? 9. Бо коли служіння засуду славне, служіння виправдання багато більш перевищає у славі. 10. І, таким чином, те, що почасти було славне, не має більше слави через багато більшу славу. 11. Бо коли те, що минуло, славне, багато більш славне те, що триває.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 96 зач. 23, 29-39.

Сказав Господь юдеям, що до нього прийшли:

29. Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що будуєте гроби пророків та прикрашуєте нагробники праведних, 30. і кажете: якби ми жили за батьків наших, ми не були б причетні з ними крови пророчої. 31. Ви, таким чином, самі признаєтесь, що ви сини тих, які вбивали пророків.

32. Доповнюйте мірку батьків ваших!

33. Змії, гадюче кодло! Як ви можете уникнути пекельного засуду? 34. Тому то посилаю до вас пророків, мудреців і книжників. Ви деяких з них уб'єте й розпнете, а деяких бичуватимете у ваших синагогах і гонитимете з міста в місто, 35. щоб таким чином упала на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крови праведного Авеля до крови Захарії, сина Варахії, якого ви вбили між святинею і жертовником. 36. Істинно кажу вам: усе це впаде на цей рід!

37. Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів хотів я зібрати дітей твоїх, як квочка збирає курчат своїх під крила, але ви не бажали! 38. Ось дім лишиться вам порожній. 39. Кажу бо вам: ви не побачите мене віднині, доки не скажете: благословен той, що приходить в ім'я Господнє!

Св. прор. Самуїла Мт. 96 зач.; 23, 29-39. 65

«Як квочка збирає курчат своїх під крила» Христос порівняв себе до мами-квочки. Його слухачі могли уявити цю картину: як курчатка ховаються під крила квочки рятуючись від дощу чи від хижого птаха. Лагідна птаха перетворюється на захисницю, яка готова сама віддати життя, щоб зберегти потомство. А мамі, яка захищає дітей, краще не переходити дорогу. Недарма кажуть, що побачивши у лісі ведмежа, варто чимшвидше звідти тікати, адже мама-ведмедиця стає лютою. А ще для квочки не буває чужих дітей.

Ми часто читали про Ісуса на сторінках Євангелії як про лагідного, милосердного, доброго для всіх. Але є також кілька моментів де проявився його войовничий характер (наприклад, як бичем виганяв торговців з храму), адже Він був «на передовій» боротьби за спасіння душ. Зрештою Христос життя віддав на хресті, щоб дарувати життя вічне дітям Божим, отим «курчаткам».

Ісусові було дуже боляче, що Його народ не сприйняв Його як Месію і Спасителя. Це найбільша трагедія, коли людина відкидає Бога, бо тоді вона теж відкидає правду про себе, що призводить до морального і духовного упадку. Звідси походять всі злочини, зазіхання на життя та гідність іншої людини. 
Христос заснував новий вибраний народ – Церкву, діти якої з великою довірою прибігають до Нього, як курчатка до квочки. Саме в лоні Церкви вірні можуть почувати себе цілком безпечно. Вони мають тверде переконання, що є вже спасенні Ісусом Христом і мають усі засоби (Святі Тайни), щоб жити цим спасінням тут і у вічності. 

Слово благовісника