Святе Письмо з розважанням на 21 червня

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

Рим. 84 зач.; 3, 19-26.

19. Браття, ми знаємо, що все, що закон говорить, тим, які під законом, говорить, щоб усякі уста замовкли і щоб увесь світ визнав себе винним перед Богом; 20. бо ніхто не оправдається перед ним ділами закону: законом бо гріх пізнається.

21. Тепер же без закону явилася Божа справедливість, засвідчена законом і пророками; 22. справедливість Божа через віру в Ісуса Христа для всіх, хто вірує, бо нема різниці. 23. Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої, 24. і оправдуються даром його ласкою, що через відкуплення в Ісусі Христі: 25. якого видав Бог як жертву примирення, в його крові, через віру, щоб виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх, 26. за час довготерпіння Божого, щоб виявити свою справедливість за нинішнього часу, щоб він був справедливий і оправдував того, хто вірує в Ісуса.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 20 зач. 7, 1-8.

1. Сказав Господь: Не судіте, щоб вас не судили; 2. бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють.

3. Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці не бачиш? 4. Або як можеш твоєму братові сказати: дай, вийму скалку в тебе з ока, як он колода в твоїм оці ?

5. Лицеміре! Вийми спершу із свого ока колоду і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку.

6. Не давайте святого псам, і не кидайте перел ваших перед свиньми, щоб не потоптали їх ногами і, обернувшись, не роздерли вас.

7. Просіть, і дасться вам; шукайте, і найдете; стукайте, і відчинять вам. 8. Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, находить; хто стукає, тому відчинять.

Святого мученика Юліана Тарсійського Мт. 20 зач.; 7, 1-8.

Виправлення інших завжди починається від мене самого. 

Виправляти помилки - це до певної міри обов’язок, як мій особистий, так і інших; адже боротися зі злом і протистояти йому - це частина нашого покликання. «Хай праведник по-доброму б’є мене й виправляє; а олія грішного хай не намастить моєї голови» (Пс. 141, 5) Це нелегко і вимагає покори, правдивості, і мужності. З іншого боку, є самовпевнені люди «духовні садисти», які отримують справжнє задоволення від того, що принижують інших. Така поведінка «робить їх день». Ісус звертається саме до таких людей - людей зарозумілих і, як правило, дуже зранених в собі та закомплексованих. Справжнє виправлення починається зі себе: Чи дійсно хочу я, щоб мене хтось виправив? Як би я хотів, щоб мене виправили? Як мені інші можуть допомогти? Які засоби я повинен використовувати для поправи життя? Щоб відповісти на ці питання, я мушу застосувати євангельський принцип: бажати привести мого брата до Бога. Я бажаю йому спасіння і хочу поділитися з ним тим, що для мене є найдорожчим і святим. Тільки Бог може бачити наші наміри. Часто вони мені навіть невідомі, приховані в моїй власній психіці. Ми постійно бачимо недоліки інших, тому звинуватити когось у грісі може тільки той, хто його сам чинить. Навпаки, те що для мене є цінне і святе, я повинен в першу чергу поділяти з іншими. Моя внутрішня сутність, яка закорінена в Ісусі Христі, найперше спонукає зробити це. Але, тому що це є святе і дороге для мене, мені потрібно підготувати свого брата до того, щоб він міг прийняти це.