Святе Письмо з розважанням на 21 січня

До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.

Євр. 330 зач.; 11, 33 – 12, 2.

33. Браття, всі святі вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам, 34. вогненне полум'я гасили вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали. 35. Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, зрікшися від них звільнитись, щоб осягнути ліпше воскресіння. 36. Інші зазнали наруг і бичів, кайданів і в'язниці; 37. їх каменували, різали пилою, брали на допити; вони вмирали смертю від меча, тинялися в овечих та козячих шкурах, злиденні, гноблені, покривджені; 38. вони, яких світ був невартий, блукали по пустинях, по горах, по печерах та земних вертепах. 39. І всі вони, дарма що мали добре свідчення віри, не одержали обіцяного, 40. бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли завершення.

1. Тому й ми, маючи кругом себе таку велику хмару свідків, відкиньмо всякий тягар і гріх, що так легко пристає до нас навколо, і біжімо витривало до змагання, що призначене нам, 2. дивлячися пильно на Ісуса, засновника й завершителя віри.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 64 зач. 12, 8-12.

8. Сказав Господь: кожен, хто визнає мене перед людьми, і Син чоловічий визнає його перед ангелами Божими.

9. Хто ж мене відречеться перед людьми, того і я відречуся перед ангелами Божими.

10. І всякому, хто скаже слово проти Сина чоловічого, проститься йому; а тому, хто хулитиме Святого Духа, не проститься.

11. Коли вас приведуть у синагоги, до урядів та до влади, не клопочіться тим, як або що маєте відповідати, або що маєте казати, 12. бо Дух Святий навчить вас тієї години, що треба говорити.

Євр. 11, 33 – 12, 2. «Маючи навколо себе таку велику хмару свідків... біжімо витривало до змагання, що призначене нам, вдивляючись пильно в Ісуса, засновника й завершителя віри»

Усі ми віруємо в Бога, але у слово «вірую» кожен вкладає своє поняття та розуміння, кожен із нас по різному зростає у цій «своїй» вірі. Тому важливо, щоб ми мали когось, хто є прикладом віри для нас. Церква окреслює цих осіб як святих, тобто тих, які своїм життям, не зважаючи на зовнішні обставини, попри типи характеру, які вони мали, були витривалі у вірі, слідували, вірували і йшли за Господом й уподібнились до Нього у святості.

Так само і ми, вдивляючись у подвиги святих, будьмо витривалі в цій дорозі за Господом. І тоді отримаємо свою нагоду, як і усі ті свідки, які вдивлялися пильно в Ісуса Христа.