Святе Письмо з розважанням на 22 листопада

cДо Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.

2 Кор. 191 зач.; 11, 1-6.

1. Браття, коли б ви могли знести трохи мого безумства! Та ви мене й терпите. 2. Я вас ревную Божими ревнощами, бо я вас заручив одному лиш чоловікові, представив вас чистою дівою Христові. 3. Але боюся, щоб, як змій був обманув Єву своїм підступом, так не попсувалися думки ваші і ви не відхилилися від простоти й чистоти у Христі. 4. Бо коли б хто прийшов і проповідував іншого Ісуса, не того, якого ми вам проповідували, або якби ви прийняли іншого Духа, якого ви не прийняли, або інше євангеліє, якого ви не одержали, ви б радо терпіли. 5. Однак гадаю, що я нічим не нижчий від тих «архиапостолів». 6. Хоч я і неук словом, але не знанням, як ми вам перед усіма та в усьому показали.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 40 зач. 9, 1-6.

1. В той час Ісус, скликавши дванадцятьох учнів своїх, дав їм силу і владу над усіма бісами, і зціляти недуги; 2. тоді послав їх проповідувати царство Боже й лікувати недужих. 3. Він до них промовив:

– Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ані дві одежі не майте. 4. В яку хату ви не увійшли б, там пробувайте, покіль не вийдете. 5. А як хто вас не прийме, виходячи з того міста, обтрусіть порох з ніг ваших На свідоцтво проти них.

6. І вийшли вони та, ходячи по селах, звіщали добру новину і оздоровляли всюди.

Святого апостола Филимона і тих, що з ним
 Лк. 40 зач.; 9, 1–6.

Апостольська місія, тобто проголошення, а ще краще — свідчення Доброї Новини — Євангелія, є завданням кожного християнина. Ісус посилає своїх учнів на місію, забороняючи їм брати навіть найнеобхідніші речі. Чи не єдиний інструмент, яким будуть користуватися апостоли, — це влада любові, яку їм дарує Ісус. Саме цей єдиний тип влади спонукає Христових учнів служити хворим, молитися за їхнє зцілення і невтомно проголошувати Добру Новину приходу Царства Божого на землю.

Довіра до Божого Провидіння — це дуже важлива передумова апостольської місії кожного християнина. Інколи ми побиваємося, як допомогти у наверненні наших ближніх, дуже часто — найближчих родичів. Уповання на Боже Провидіння — це один з найважливіших елементів апостольської місії для навернення ближніх. Безперечно, це уповання не сміє бути надмірним і пасивним. Наше власне свідчення зустрічі з Христом має бути виражене в конкретних вчинках та словах, але без Божого доторку до серця людини — навернення є неможливим.

Ісус попереджає своїх учнів, що не завжди їхня місія буде увінчана успіхом. Інколи доведеться «струсити порох з ніг» (Лк 9, 5), тобто завершити місію, яка не приносить жодних плодів. Та це не означає, що все є втраченим. У Божому плані спасіння є місце для всіх людей, а як вони можуть бути приведені до вічного життя в Христі — часто залишається для нас невідомим.

Слово благовіcника