Святе Письмо з розважанням на 22 серпня

До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.

2 Кор. 177 зач.; 4, 13-18.

13. Браття, маючи той самий дух віри, про який написано: Я вірував, тому й говорив, і ми віруємо, тому й говоримо; 14. бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, воскресить і нас з Ісусом і поставить з вами побіч себе. 15. Бо все це ради вас, щоб благодать, множачись через багатьох збагатила дяку на славу Божу.

16. Ось чому ми не втрачаємо відваги: хоч наша зовнішня людина занепадає, та наша внутрішня обновлюється день-у-день. 17. Бо те, що одну мить триває, наше легке страждання, готує нам вічну вагу слави понад усяку міру, 18. нам, що дивимося не на видиме, а на невидиме: видиме бо дочасне, а невидиме – вічне.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 100 зач. 24, 27-33; 42-51.

Сказав Господь своїм учням:

27. Як блискавка, що на сході блисне і вмить аж на самім заході сяє, так буде й прихід Сина чоловічого. 28. Де бо є труп, там і орли зберуться.

29. Негайно по тих днях скорботних сонце затьмиться, місяць не дасть більше свого блиску, зорі падатимуть, з неба і захитаються небесні сили. 30. Тоді на небі з'явиться знак Сина чоловічого, і тоді усі племена землі битимуть себе у груди й побачать Сина чоловічого, коли він приходитиме на небесних хмарах з потугою та славою великою. 31. Він пошле своїх ангелів із сурмою вельми голосною, і ті зберуть вибраних його з чотирьох вітрів, від одного аж до другого кінця неба.

32. Від смоковниці навчіться притчі. Коли віття її стає м'яке й вона виганяє листя, ви знаєте, що близько літо. 33. Отак і ви: коли це все побачите, знайте, що він уже близько при дверях.

42. Чувайте, отже, бо не знаєте, якого дня Господь ваш прийде. 43. Знайте те, що коли б господар відав, у яку сторожу прийде злодій, пильнував би і не дав би підкопати свого дому. 44. Тому й ви будьте готові, бо Син чоловічий прийде тієї години, про яку ви й не думаєте.

45. Хто є вірний та мудрий слуга, якого пан настановив над челяддю своєю давати їм поживу у свій час? 46. Щасливий той слуга, як його пан, вернувшися, найде його при роботі. 47. Істинно кажу вам, що він поставить його над усім своїм маєтком.

48. Коли ж той злий слуга скаже в своєму серці: мій пан бариться 49. і почне бити своїх товаришів-слуг, їсти та пити з п'яницями, 50. пан того слуги прийде в день, якого він не сподівається, 51. і в годину, якої він не знає, і розітне його надвоє і долю його покладе з лицемірами. Там буде плач і скрегіт зубів

Св. мч. Агатоніка і тих, що з ним Блаж. сщмч. Симеона Лукача Мт. 100 зач.; 24, 27-33. 42-51.  

«Мій пан бариться» Найбільша омана цього часу – враження, що ми ще маємо час і це спричиняє так звану прокрастинацію, тобто відкладання дуже важливих справ на потім або на колись там. Це стосується як нашого світського так і духовного життя. Популярні вислови «з понеділка» або «після Паски» наче дають відчуття полегшення, бо ще даємо собі час на виконання, проте це омана. Адже більшість справ потребують поступовості і їх неможливо зробити раз і все одразу. Їх потрібно розкласти на менші завдання, які набагато легше виконати. Це як з відкладанням чи накопиченням коштів на купівлю помешкання чи подорож. 

Відкладаючи по трохи менші суми ми наближаємося до реалізації мрії і одночасно виробляємо звичку заощадження. 

Дехто може навести приклад розбійника, що висів праворуч Ісуса на хресті, який, як то кажуть, «вскочив в останній вагон» і попав до раю. 

То для них це аргумент, що ще встигнуть зайнятися своїм духовним життям, десь у старості. Але це аргументи в стилі: мій дід курив з дитинства і дожив до 95 років, то і я так буду. Ми насправді не знаємо історії життя розбійника до того часу як він був засуджений до страти на хресті. Те, що описує Євангеліє – це лише невеличкий фрагмент того, як Бог діяв у його житті. Якби не було цього процесу, то хто-зна чи він би навпаки не зневажав Ісуса як той, що був ліворуч. У нас є лише сьогоднішній день, днесь. Важливо як ми його проживемо, бо завтра ще немає і не відомо чи буде. Ми, звичайно, надіємося що буде завтра і післязавтра, але є лише сьогодні, тут і тепер. 

Знаходьмо час для Бога і для найближчих. Хтось сказав: «те, що ти залишаєшся довше на роботі, найбільше запам’ятають твої діти».

Слово благовісника