Святе Письмо з розважанням на 22 січня

2 Тим. 290 зач.; 1, 3-9.

До Тимотея другого послання святого апостола Павла читáння.

3. Сину Тимотею, дякую Богові, якому я служу, як і мої предки, чистою совістю і згадую тебе безперестань, уночі й удень у моїх молитвах; 4. згадуючи твої сльози, бажаю побачитися з тобою, щоб сповнитися радощами. 5. Пригадую собі ту щиру віру, що у тобі, яка перш була вселилась у твою бабуню Лоїду та у твою матір Евніку, і я певен, що й у тебе.

6. З тієї причини пригадую тобі, щоб ти оживив дар Божий, який у тобі через покладання рук моїх. 7. Бо Бог дав нам не духа страху, але сили, любови і поміркованости. 8. Тож не соромся свідоцтва Господа нашого, ні мене, його в'язня, але перенось труди зо мною для євангелія за поміччю Бога, 9. який спас нас і покликав святим покликанням не за наші діла, а за своєю постановою та благодаттю, що була нам дана в Христі Ісусі.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 50 зач. 10, 1-15.

1. В той час Господь призначив сімдесят двох інших учнів своїх і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прибути. 2. Він до них промовив:

– Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива. 3. Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки. 4. Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте. 5. В який би дім ви не ввійшли, скажіть перше: мир домові цьому! 6. І коли там буде син миру, мир ваш почине на ньому; а коли ні, до вас повернеться. 7. І зоставайтесь у тім домі, їжте й пийте, що в них є: достоїн бо робітник своєї нагороди. Не переходьте з хати до хати. 8. І в яке місто ви не ввійшли б, і вас приймуть, їжте, що поставлять перед вами; 9. оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм: наблизилося до вас царство Боже.

10. Коли ж ви ввійдете в яке місто, і вас не приймуть, вийшовши на їхні вулиці, скажіть: 11. ми вам обтрушуємо й порох з вашого міста, що пристав до наших ніг; та знайте, що царство Боже близько. 12. Кажу вам: того дня Содомі буде легше, ніж тому місту.

13. Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чуда, що зроблені у вас, вони б давно покаялися, сидячи у веретищі й попелі! 14. Та Тирові й Сидонові легше буде під час суду, ніж вам. 15. І ти, Капернауме, чи, може, піднімешся аж до неба? Аж до аду провалишся!

2 1 Тим., 1–2.8–18. «Старайся виявити себе перед Богом випробуваним робітником»

У наших щоденних обставинах не завжди нам легко зберігати й визнавати свою віру. Якщо ми певні себе в церковній спільноті або серед християн, то серед світу та незнайомих людей ми губимось. Це свідчить, що ми недостатньо утверджені в нашому християнстві й у нашій вірі, якщо якісь обставини впливають на те, що ми не живемо цією вірою.

Апостол Павло взиває, щоб ми не соромились свідчити про Господа, де б Він нас не поставив. Бо саме Бог ставить нас серед цих людей, а особливо тих, які ще не пізнали Бога, щоб свідчили їм про Господа.

Знаємо, що є країни, у яких християни за свою віру терплять жорстокі переслідування, а навіть йдуть на смерть, щоб не зректися Ісуса Христа. Пам’ятаймо про це, коли нам буде соромно перехреститися перед їжею чи біля якогось храму, коли нам забракне відваги боронити правду, коли ми боятимемося свідчити про Ісуса Христа!