Святе Письмо з розважанням на 24 липня

До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

1 Кор. 138 зач.; 7, 24-35.

24. Браття, хай кожний лишиться перед Богом у стані, в якому був покликаний.

25. Щождо дівиць, я наказу Господнього не маю, але даю мою пораду як той, хто завдяки милості Божій гідний довір'я. 26. Гадаю, отже, що за теперішніми клопотами воно добре, тобто що людині добре так бути. 27. Зв'язався єси з жінкою? Не шукай розв'язатись. Розв'язаний від жінки? Не шукай жінки. 28. Однак, коли оженився, ти не згрішив; і коли дівчина виходить заміж, не грішить, такі зазнають тілесного горя, мені ж вас жалко.

29. Ось що, брати, кажу: Час короткий. Хай, отже, ті, що мають жінок, живуть, немов би не мали, 30. і ті, що плачуть, немов би не плакали, і ті, що веселяться, немов би не веселилися, і ті, що купують, немов би не набували, 31. і ті, що користуються цим світом, немов би не користувались, проходить бо видимий світ цей.

32. Я ж хочу, щоб ви були без журби. Хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господеві; 33. а хто жонатий, клопочеться про справи цього світу, як догодити жінці, і він розділений. 34. Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня клопочеться про справи цього світу, як догодити чоловікові. 35. Кажу вам це на вашу користь, не щоб накинути на вас петлю, але щоб ви гідно та ревно трималися Господа.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 61 зач. 15, 12-21.

12. Того часу приступили до Ісуса учні й кажуть йому:

– Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?

13. Ісус озвався:

– Кожна рослина, яку не посадив мій Отець небесний, буде вирвана з корінням. 14. Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.

15. Тоді Петро заговорив до нього й каже:

– З'ясуй нам ту притчу.

16. Він відповів:

– То ви також без розуму ще й досі? 17. Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить? 18. А те, що з уст виходить, іде з серця і сквернить людину; 19. із серця бо виходять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства. 20. Це сквернить людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.

21. Ісус вийшов звідти й пішов в сторони тирські та сидонські.

Свв. мчч. Бориса і Гліба, у хрещенні названих Романом і
Давидом
🕃 Св. вмц. Христини
Прп. Шарбеля
Мт. 61 зач.; 15, 12-21.
Ів. 52 зач.; 15, 17 – 16, 2.

Сьогодні Євангелист Матей подає роз’яснення слів Ісуса, які ви чули ще вчора. Ці слова стосуються також і того, про що ми розважали
вчора, а саме, про розпізнання того, як діяти у різноманітних середовищах і обставинах. Бачимо, що в ізраїльському народі наголос був дуже сильно поставлений на чистоті. Поняття чистоти є дуже важливим у житті Божого народу. Від ізраїльтян вимагалося чистоти, щоб бути з Богом. Нечистота визначалася як така, що унеможливлювала в кінцевому результаті перебувати у спільноті, тому ті, хто могли перейти через різні обряди очищення, відновлювали здатність творити єдність зі спільнотою і Богом. У Святому Писанні є багато сказано як про те, що чинить людину нечистою у моральному і духовному аспектах життя, так і про те, як відновити чистоту через різні обряди. Зазвичай, людина бачила воду як засіб до очищення зовнішнього бруду.

Спробуймо вникнути глибше у розуміння чистоти на прикладі вислову чисте золото. Тут не ідеться про зовнішню чистоту, а, радше,
про відсутність у матеріалі різних домішок, що йому не притаманні. Тому, коли говоримо про чистоту людини, то за цією логікою, вона
полягає у відсутності домішок, якими є гріх. Власне, Ісус ставить наголос на тому, що саме гріх занечищує людину, а не їжа, яку вона споживає. Тому він каже, що те, що виходить із серця людини, осквернює її. Тут вінмає на увазі лихі думки, убивства, перелюби, розпусту, крадежі, лживе свідчення, богохульство. Як вони потрапили у серце людини, адже, Бог створив її чистою? Святе Писання пояснює це втручанням спокусника у стосунки людини і Бога, бо він вніс у людину те, що притаманно саме для нього: хитрість, брехню, пожадливість … Тому людина, свідома свого стану, молиться до свого Творця: «Серце чисте утвори в мені Боже». Адже, вона добре розуміє, що сама позбутися тих диявольських домішок не може.

Бог послав свого Сина, щоб він вчинив людину знову чистою, забравши її гріх. Саме через смерть і воскресіння Ісуса Христа людина
відновлює чистоту через хрещення в ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Через єдність із Богом у Таїнстві хрещення людина стає чистою перед Богом. Господь розумів, що також і його учнів диявол може знову занечищувати своїми вкидами у їхні серця, тому дав Таїнства очищення, які беруть свій початок завжди у відпущенні гріхів людині на Голготі, бо кров Ісуса Христа очищає від усякого гріха (1 Ів 1, 7).
Молімося за чистоту один одного, як цього навчає Павло, щоб ми зростали у любові і були чисті і бездоганні у день Христа (Флп 1, 9-10).