Святе Письмо з розважанням на 24 серпня

До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

1 Кор. 141 зач.; 9, 2-12.

2. Браття, ви достовірний доказ у Господі мого апостольства. 3. Ось моя оборона перед тими, що мене судять. 4. Хіба ми не маємо права їсти й пити? 5. Хіба ми не маємо права водити сестру – жінку, як інші апостоли, брати Господні і Кифа? 6. Чи може, один я і Варнава не маємо права на те, щоб не працювати? 7. Хто коли своїм коштом служив у війську? Хто садить виноградник і не їсть із нього плоду? Хто пасе стадо і не живиться молоком від стада?

8. Хіба я говорю тільки як людина? Хіба й закон не каже цього? 9. Таж у законі Мойсея написано: Не зав'язуй рота волові, коли молотить. Чи Бог турбується про волів? 10. Чи, може, ради нас говорить? Бож ради нас написано, що хто оре, мусить орати в надії і хто молотить, молотить теж у надії, що матиме щось з того. 11. Коли ми сіяли у вас духовне, чи то велика річ, коли жатимемо у вас тілесне? 12. І коли інші мають це право над вами, чому не більше ми? Та ми не користуємося цим правом, але весь час терпимо, щоб не робити ніякої перешкоди Євангелію Христа.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 77 зач. 18, 23-35.

Сказав Господь притчу оцю:

23. Царство небесне похоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми. 24. Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що був винен десять тисяч талантів. 25. А що не мав той чим віддати, пан велів продати його, жінку, дітей і все, що він мав, і віддати. 26. Тоді слуга, впавши йому до ніг. поклонився лицем до землі й каже:

– Потерпи мені, пане, все тобі верну.

27. І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той. 28. Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динарів, схопив його й почав душити його, кажучи:

– Верни, що винен.

29. Співслуга його впав йому в ноги й почав його просити. Потерпи мені, я тобі верну. 30. Та той не хотів; пішов і кинув його в темницю, аж поки не верне борг. 31. Коли товариші його побачили, що сталось, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про всю справу. 32. Тоді пан покликав його і сказав йому:

– Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. 33. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою?

34. І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки не верне йому всього боргу.

35. Отак і мій Отець небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого.

Св. сщмч. Євтиха Мт. 77 зач.; 18, 23-35. 

«Потерпи мені, пане, все тобі поверну» Мати борги чи сплачувати кредити це завжди не приємно і тяжить на людьми. Звичайно, що є такі життєві ситуації, коли немає іншого виходу як позичити кошти. Є суспільства де все побудоване на кредитних принципах. Гарні кредитні умови допомагають багатьом і бізнесам не лише виживати але розвиватися. Проте є багато випадків, коли люди попадають у боргову залежність і це стає їхнім способом життя, що побудоване на обмані себе самого та інших. Це дуже схоже на інші залежності, коли потрібна професійна психотерапевтична допомога.

Першим кроком на шляху до свободи є стати в правді, визнати залежність і неспроможність самому з неї вийти. Перестати брехати що це не проблема і я самотужки з неї вийду. Жити в борг – це не повноцінне життя, а своєрідне рабство. Далі з допомогою ближніх потрібно розробити схему виходу з боргової ями. І вже не можна брати новий борг, щоб віддати старі. Потрібен заробіток, щоб і для життя вистачало і щоб по трохи віддавати. Можливо хтось з позикодавців навіть буде готовий подарувати борги, а дехто погодиться на розтермінування, коли побачить конкретні кроки боржника. 

В духовному світі кожний гріх, особливо важкий чинить нас боржниками. Але цей борг ми не можемо віддати і його наслідком є забрати в нас усе що маємо – наше життя. Тому Христос « знищив розписку, що була проти нас, що нас осуджувала, разом з приписами; він її зробив нечинною, прибивши до хреста»  (Кол. 2:14). Він своєю смертю заплатив за нас увесь борг. Ми приймаємо цей дар прощення у Святій Тайні Сповіді, стаючи в правді перед Богом як грішники і виходячи як оправдані, вільні від гріхів.

Слово благовісника