Святе Письмо з розважанням на 25 липня

До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

1 Кор. 139 зач.; 7, 35 – 8, 7.

35. Браття, кажу це на вашу користь, не щоб накинути на вас петлю, але щоб ви гідно та ревно трималися Господа.

36. Коли ж хто думає, що він негоже чинить супроти дівиці своєї, якщо дозволить їй перецвісти, і рішив щось робити, нехай робить, що хоче, він не грішить; нехай вона виходить заміж. 37. Але коли хто твердо стоїть при своїй думці, і без примусу, маючи владу робити, що хоче, рішив у своїм серці берегти свою дівицю, він робить добре. 38. Тому той, хто віддає свою дівчину заміж, робить добре, та той, хто не віддає, робить ще краще.

39. Жінка прив'язана до свого чоловіка, поки живе чоловік. Коли ж чоловік умре, вона вільна, за кого хоче, вийти заміж, аби лише у Господі це було. 40. Однак, на мою гадку, вона буде щасливіша, коли зостанеться такою. Думаю, що і я маю Духа Божого.

1. Щождо ідоложертовного м'яса, всі ми відаємо, що маємо знання; знання ж роздуває, але любов будує. 2. Коли хто думає собі, що він що знає, той ще не знає, як слід знати. 3. Як хто любить Бога, той Богові милий. 4. Отже, відносно їди ідоложертовного м'яса, ми знаємо, що ідол є ніщо у світі і що немає іншого Бога, крім єдиного. 5. Бо хоч і є так звані боги, чи то на небі, чи на землі, – їх бо і чимало, тих богів, та чимало тих панів, – 6. для нас, однак, в лиш один Бог Отець, від якого все і для якого ми; і один Господь Ісус Христос, через якого усе, і ми через нього.

7. Та не всі мають це знання. Деякі, з привички до ідолів, понині їдять м'ясо як ідоложертовне, і совість їхня, тому що слабка, скверниться.

ід Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 63 зач. 15, 29-31.

29. В той час прийшов Ісус до Галилейського моря і зійшов на гору й сів там. 30. Сила народу прийшла тоді до нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до його ніг. і він зціляв їх.

31. І дивувались люди, бачачи, що німі говорять, каліки одужують, криві ходять і сліпі бачать. І прославляли Бога Ізраїля.

Успіння св. Анни, матері Пресвятої Богородиці
Пам’ять свв. жінок Олімпіади і Євпраксії
Мт. 63 зач.; 15, 29-31.
Лк. 36 зач.; 8, 16-21.

Сьогодні розважмо над висловом апостола Павла, який ви чули із прочитаного уривка: робити ще краще. Це дуже важливий вислів для
духовного життя. Апостол Павло відповідає на запитання, які ставили йому щодо способів життя: одружуватися чи не одружуватися; їсти м'ясо жертвуване ідолам чи не їсти. Таких запитань завжди є багато у житті людини. Подібно і у нашому житті їх є достатньо. Тому зосередимо увагу, як апостол, відповідаючи на поставлені запитання, подає і нам певні ключі для застосування в особистому житті.

Вже на самому початку, оскільки ідеться про поради, що стосуються не його, але тих, хто його запитує, апостол висловлює основну думку: «Кажу це вам на вашу користь, - не щоб накинути на вас петлю, але щоб ви гідно та ревно трималися Господа» (1 Кор 7, 35). Із цього речення видно, що він шукає користі не власної, але для інших. Це є основа його навчання. Подібну пораду він дає також у Посланні до Филип’ян: «Не робіть нічого підо впливом суперечки, чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе; майте на увазі користь не власну, а радше інших.» (Флп 2, 3-4). Далі він зазначає, що не має жодного наміру накинути те, що могло б загнати людину у складні обставини, у стан рабства («не щоб накинути на вас петлю»). Адже, апостол чітко проповідує Євангеліє свободи, яку дарував Господь, відкупивши людину від рабства гріха. І наприкінці речення вказує мету своїх порад: «щоб ви гідно та ревно трималися Господа».

Щодо того, чи одружуватися, чи ні, то апостол чітко зазначає, що жоден з цих двох виборів сам по собі не є гріховним. Адже, Господь дав заповідь, яка записана ще при сотворенні людини: плодитися і множитися – а це виявляється у шлюбі. Ісус же говорив про вибір безженного життя задля Царства Небесного (Мт 19, 12) як про одну із можливостей. Далі він вказує на важливий чинник: робити вибір без примусу (1 Кор 7, 37). Адже, коли людина приймає щось під примусом, то вона це робить не як вільна людина, і, по суті, це не є її вибором, але накиненим ззовні. Коли ж вибір є зроблений добровільно, і людина відчуває мир у серці та тримається цієї думки, то тоді вона чинить добре.

Коли ж людина стоїть перед вибором між двома можливостями, і обидві ці можливості є добрими, то тоді апостол радить вибирати те, що краще для неї. Людина тоді мусить зважити у своєму серці ці дві можливості і прийняти рішення на користь однієї з них. Апостол подає свою думку щодо того, у якому випадку людина була б щасливішою. Тут він відштовхується зрозуміло від особистого вибору, який він зробив, і, як наслідок, від досвіду особистого життя. 

Спробуймо сьогодні розважити над тим, як ми підходимо до прийняття рішень у нашому житті. Поставмо собі запитання: чим я керуюся і чого я шукаю, стоячи перед вибором? Чи думаю лише про особисту вигоду, чи маю на увазі користь інших? Як мій вибір
узгоджується із сповненням волі Божої?

Слово благовісника