Святе Письмо з розважанням на 25 листопада

До Солунян другого послання святого апостола Павла читáння.

10. Браття, ви увірували нашому свідченню між вами. 

11. Тому молимося за вас повсякчас, щоб Бог наш учинив вас гідними покликання і щоб наповнив силою усю вашу відданість доброті та ділу віри; 12. щоб ім'я Господа нашого Ісуса звеличувалось у вас і ви в ньому, за благодаттю Бога нашого й Господа Ісуса Христа. 

1. Благаємо вас, брати, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа, коли ми всі разом зберемось коло нього: не дайте легко вивести себе з рівноваги, 2. та щоб вас не тривожили ні якимсь духом, ні словом, ні листом, які нібито від нас, що день Господній уже настає.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 68 зач. 12, 42-48.

42. Сказав Господь:

– Хто той вірний і розважний управитель, якого пан настановить над челяддю своєю, щоб дати їй у визначену пору мірку пшениці? 43. Щасливий той слуга, пан якого, прийшовши, найде, що він так робить. 44. Істинно кажу вам, що він його поставить над своїм маєтком. 45. Коли ж слуга той скаже в своїм серці: мій пан бариться, не приходить; і почне бити слуг та служниць, їсти, пити і упиватись, 46. пан того слуги прийде того дня, якого він не сподівається, і тієї години, якої він не знає, і відлучить його, і між невірними призначить йому долю. 47. Той, що, знаючи волю свого пана, не приготувався, і не зробив по його волі, буде тяжко битий; 48. а той, що її не знав і зробив каригідне, буде мало битий. Від кожного, кому дано багато, вимагатимуть багато; і кому повірено багато, від того будуть більше доправлятись.

Свв. сщмчч. Климента, папи Римського, і Петра, єп. 

Олександрійського Лк. 68 зач.; 12, 42-48.

Як би це парадоксально не звучало, але єдиний постійний досвід Бога, який ми маємо, — це досвід Його відсутності. Мова, звісно, йде про Його фізичну присутність, яку ми не можемо осягнути нашими тілесними сенсами. Ісус говорить про цю відсутність, описуючи її у термінах запізнення господаря, який залишив адміністраторів свого маєтку і може повернутися у будь-який момент.

Все, чим ми володіємо, включно з нашим життям, — насправді не належить нам, а є Божою власністю. Наше завдання — бути мудрими, виваженими та гідними управителями того дару, який нам подарував Господь: життя з усім його наповненням. Такий підхід змінює поведінку людини, остерігає її перед гординею і зневажливим ставленням до інших, позбавляє потреби постійно хвилюватися та жити у напруженні. 

Це не означає, що ми є позбавлені відповідальності за життя. Зовсім ні. 

Але якщо все, чим я користуюся, є позиченим, — значить, моє ставлення до речей, а навіть осіб, набуває рис поміркованості й шанобливості, адже все потрібно повернути справжньому Власникові. Та не тільки повернути, а ще й примножити. 

Допомогти ближньому у його духовному та життєвому зрості й розвитку, примножити блага на добро інших, залишити по собі світ кращим, ніж ми його зустріли, — це і є мудре адміністрування, до якого Ісус закликає Своїх учнів.

Слово благовісника