Святе Письмо з розважанням на 26 серпня

До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.

2 Кор. 180 зач.; 5, 15-21.

15. Браття, Христос умер за всіх, щоб ті, що живуть, не жили більш для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес.

16. Тому, отже, віднині ми не дивимося ні на кого за людською міркою. Якщо й знали Христа по-людськи, то його тепер більш так не знаємо. 17. Тож коли хто у Христі, він нове сотворіння. Старе минуло, настало нове. 18. Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам служіння примирення. 19. Бо Бог у Христі примирив собі світ, не вважаючи на провини людей, поклавши нам на уста слово примирення. 20. Ми, отже, посли замість Христа, немов сам Бог закликає через нас. Благаємо замість Христа: примиріться з Богом. 21. Того, хто не знав гріха, він за нас зробив гріхом, щоб ми в ньому стали Божою праведністю.

Від Марка святого Євангелія читáння.

Мр. 3 зач. 1, 16-22.

16. В той час Ісус, проходячи повз Галилейське море, побачив Симона й Андрія, його брата, як вони кидали мережу в море, були бо рибалки. 17. Ісус їм сказав:

– Ідіть за мною, я зроблю вас рибалками людей.

18. І вмить вони покинули мережу й пішли слідом за ним. 19. Пройшовши трохи далі, побачив Якова, сина Заведея, та Івана, його брата, що теж були у човні й направляли сіті, 20. і відразу їх покликав. І вони зоставили батька Заведея в човні з наймитами та пішли слідом за ним.

21. Прийшли вони в Капернаум, і він у суботу відразу увійшов у синагогу і почав навчати. 22. І дивувалися його навчанню, бо навчав він їх як повновладний, не як книжники.

Свв. мчч. Адріана й Наталії Мр. 3 зач.; 1, 16-22.  

«Навчав він їх як повновладний, не як книжники» Чи підозрювали книжники і фарисеї, що перед ними не такий самий тлумач Божого закони як вони, а сам Законодавець? На жаль ні, за винятком кількох, таких як Нікодим чи Йосиф з Ариматеї. В цьому і є кардинальна різниця між християнством та іншими релігіями. 

Християнство не є просто світоглядом чи набором етично-моральних принципів чи традицій (обрядів) як інші. Християнство – це віра в особу Ісуса Христа, Бога, що став людиною. Набагато легше бути прибічником інших релігій, виконувати якісь приписи і тим мати спокійну совість для галочки. Християнство вимагає більшого – будувати відносини з Богом, що став людиною, увійшов у людський світ. Це набагато важче. 

Так як набагато легше виконувати певну фізичну працю чи паперову, чим працювати з людьми, до яких потрібно знайти підхід та розуміння. 
А це більша психологічна напруга.

Звичайно, що у відносинах з Богом не так як з людьми. В Нього нема важкого характеру чи «поганих» днів. Він сповнений любов’ю та добротою до нас. Від нас важливо довіряти Йому цілком і повністю, визнаючи, що Він – Благий і навіки милість Його і в Ньому є джерело життя. Це, звичайно, ударяє в нашу гордість та самолюбство, бажання усе самому контролювати. Це такий схожий на підлітковий бунт, що відкидає всякі авторитети, як то було в диявола. Навпаки чеснота покори допомагає прийняти Божу владу і опіку над нами. Вона на відміну від гордості не принижує нас, а підносить нашу гідність.

Слово благовісника