Святе Письмо з розважанням на 26 січня

Першого соборного послання Петрового читáння.

1 Пт. 59 зач.; 2, 21 – 3, 9.

21. Улюблені, Христос страждав за вас, даючи вам приклад, щоб ви йшли його слідами. 22. Той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не найшлося, 23. хто був злословлений, але сам не злословив, хто страждав, та не погрожував, але здався на того, який судить справедливо – 24. він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на хрест, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости; бо ми його ранами зцілились. 25. Бо ви блукали, немов вівці, але тепер вернулися до пастиря й наставника душ ваших.

1. Так само ви, жінки, коріться своїм чоловікам, щоб навіть, якщо деякі не вірять слову, їх привабило без слова поводження жінок, 2. коли побачать ваше життя у чистоті й повазі. 3. Нехай ваша окраса буде не назовні – заплітання волосся, накладання золотих обручок чи прибирання в шати, 4. але в середині людського серця, в нетлінній красі духа, лагідного та мовчазного; ось що многоцінне перед Богом. 5. Бо колись святі жінки, які надіялися на Бога, приоздоблювали себе, корячися своїм чоловікам, 6. як от, приміром, Сара слухала Авраама і «паном» його звала; а ви її діти, коли добре чините і не звертаєте уваги на ніякі побоювання.

7. Ви, чоловіки, живіть розумно разом з вашими жінками, як з істотами, що від вас слабші, віддаючи їм належну шану як співнаслідникам благодаті життя, і тим ваші молитви не матимуть перешкоди.

8. Нарешті, всі ви будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, смиренні. 9. Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб унаслідити благословення.

Від Марка святого Євангелія читáння.

Мр. 54 зач. 12, 13-17.

13. Одного разу послали до Ісуса фарисеї і старші юдейські декого з фарисеїв та іродіян, щоб його піймати на слові. 14. Прийшли ті й кажуть до нього:

– Учителю, знаємо, що ти праведний і не зважаєш ні на кого: бо не дивишся на лице людей, лише по правді наставляєш на путь Божу. Личить давати данину кесареві чи ні? Маємо давати чи не давати?

15. Він, знаючи їхнє лукавство, сказав їм:

– Чого мене спокушаєте? Принесіть мені динарій, щоб я бачив.

16. Ті принесли. Він сказав їм:

– Чий це образ і напис ?

Ті йому відповіли:

– Кесарів.

17. Тоді Ісус промовив до них:

– Віддайте кесареві, що кесареве, а Богові, що Боже.

І вони дивувались йому.

Мр. 12, 13–17. «Послали до Нього декого з фарисеїв та іродіян, щоб Його впіймати на слові»

Можемо пригадати собі досвід будь-якого гріха в житті кожного з нас. Коли робимо певний проступок, то в той момент завжди знаходимо собі виправдання. Достоєвський писав, що коли для людини не існує Бога, то вона з усього може себе виправдати. Бачимо, що люди можуть виправдати будь-які ідеології, багато з них вже існувало чи існують, багато ще повстає. Бо ж коли для людини немає Бога, то вона може все виправдати, усе собі дозволити.

Фарисеї та іродіяни з цієї ж причини хотіли зловити Ісуса Христа на слові, щоб якусь обмовку чи недолік припасувати на підтвердження своєї ідеології. Знаємо добре, що завжди можна знайти якісь фрази, вирвані з контексту, навіть у свого опонента для свого оправдання.

Вдивляймося у своє життя: що ми шукаємо? Може, ідеології, яка б виправдовувала наше життя? Чи прагнемо Бога і Його святої волі понад усе?

1 Пт. 2, 21 – 3, 9. «Ми, що його синяками зцілились»

Синці, а тим паче рани – це щось неприємне для нас, те, що з’являється після травм, катастроф, воєн. Ми завжди хочемо ці рани якнайшвидше вигоїти, щоб вони зникли, щоб повернутись до здоров’я. Але в історії спасення бачимо, що через рани Ісуса Христа, через Його страждання, терпіння і розп’яття, що, за людським сприйняттям, неприємне, хтось інший оздоровлюється. Господь терпить, а людина зцілюється. Господь страждає для того, щоб ми ставали здоровими. Це велика тайна, з одного боку – терпіння, а з другого – оздоровлення.

Через терпіння та страждання Ісуса Христа ми стали здоровими, цілісними, переміненими. У нашому житті дуже часто терпіння і страждання мають сенс тому, що дають нагоду для оздоровлення. Роблять нас учасниками того спасіння, яке Бог вже дарував нам через свої страждання. Спробуймо на всі наші терпіння, страждання і невигоди подивитись як на нагоду для нашого зцілення в контексті терпінь і страждань Ісуса Христа!